Кістяківський Олександр Федорович

Олександр Федорович Кістяківський
Народився14 (26) березня 1833
Городище, Менський район, Україна
Помер13 (25) січня 1885[1] (51 рік)
Київ, Російська імперія
ПохованняБайкове кладовище
Країна Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністькриміналіст, правник, історик
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузьісторія права
ЗакладКиївський університет
БатькоФедір Омелянович Кістяковськийd
Брати, сестриВасиль Федорович Кістяковськийd
ДітиКістяківський Володимир Олександрович
Кістяківський Богдан Олександрович
Ігор Олександрович Кістяківський
Q130271689?
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

Кістяківський Олекса́ндр Фе́дорович (14 (26) березня 1833, Городище, Менський район — 13 (25) січня 1885, Київ) — український вчений-криміналіст та історик права, діяч українського національного відродження, батько Володимира, Богдана та Ігоря Кістяківського. Разом із В. Вовком-Карачевським та В. Науменком[2] є співавтором відомого «Словаря української мови»[джерело?].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 (26 березня) 1833 року у селі Городищі Сосницького повіту Чернігівської губернії (тепер Менського району Чернігівської області) в родині священика. В 1852 році закінчив Чернігівську духовну семінарію, у 1857 році юридичний факультет Київського університету. З 1864 року — приват-доцент, а з 1869 року — професор кримінального права цього ж університету.

Досліджував і здійснив редакцію видатної юридичної пам'ятки «Права, по которым судится малороссийский народ» (1879). Перебуваючи в Петербурзі, виконував обов'язки заступника редактора українського журналу «Основа». В 1882 році висловив бажання увійти до складу Київської Громади, хоча тоді вона вже існувала нелегально. Брав участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, надавав матеріальну підтримку у виданні українських книжок.

Могила Олексадра Кістяковського

Помер 13 (25 січня) 1885 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. 7 червня 2021 двоє зловмисників здійснили спробу викрасти латунне погруддя вченого з його надгробка, але їм перешкодили співробітники поліції[3].

Громадська і наукова робота

[ред. | ред. код]

Був одним з ініціаторів створення та головою Київського юридичного товариства. Опублікував близько 70 наукових статей у журналах «Киевская Старина» і «Киевские Университетские Известия».

Досліджував українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Зібрав і видав збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879). Автор праць:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. метрична книга
  2. Є.В. Пайкова. Володимир Науменко (1852-1919) // Український історичний журнал. — 1998. — № 6. — С. 90-102. — ISSN 0130-5247.
  3. Затримано зловмисників, які вчинили наругу над могилою видатного українського вченого та правознавця. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]