Леонов Ігор Іванович

Ф
Ігор Леонов
Ігор Леонов
Ігор Леонов
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Іванович Леонов
Народження 14 вересня 1967(1967-09-14) (57 років)
  Керч, УРСР, СРСР
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник, півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984 СРСР «Океан» (Керч) 17 (4)
1984—1988 СРСР «Таврія» 117 (24)
1988—1991 СРСР «Шахтар» (Донецьк) 96 (6)
1991—1992 Австрія «Санкт-Пельтен» 9 (1)
1992 Австрія «Флорідсдорфер» 11 (6)
1993—2000 Україна «Шахтар» (Донецьк) 153 (4)
1995—2000 →  Україна «Шахтар-2» 37 (13)
1996 →  Україна «Кремінь» 13 (1)
2000 →  Україна «Металург» Д 7 (0)
2001 Україна «Зоря» (Луганськ) 1 (1)
2001 Росія «Волгар-Газпром» 16 (0)
2001 Росія «Газовик-Газпром» 11 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006—2008 Україна «Шахтар-3»
2011 Україна «Іллічівець» (асист.)
2011—2012 Україна «Іллічівець» (в. о.)
2019 Україна «Арсенал» (Київ)
2021 Україна «Минай»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

І́гор Іва́нович Лео́нов (нар. 14 вересня 1967, Керч, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, захисник, півзахисник і нападник, нині — футбольний тренер.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Футболіст

[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи Керчі. У 1984 році почав свою кар'єру в місцевій футбольній команді «Океан» (Керч), звідки перейшов у сімферопольську «Таврію».

У 1988 році переїхав у донецький «Шахтар». Після сезону 1991 поїхав в Австрію, де він захищав кольори «Санкт-Пельтена» та віденського «Флорідсдорфера»[1].

На початку 1993 року повернувся в «Шахтар». Навесні 1996 року був відданий в оренду кременчуцькому «Кременю», а навесні 2000 року — донецькому «Металургу».

Восени 2000 року пробував свої сили в друголіговому китайському клубі, але через 15 днів покинув клуб. У березні 2001 року зіграв матч у складі луганської «Зорі», а пізніше з'явився в Росії, у клубах «Волгар-Газпром» (Астрахань) та «Газовик-Газпром» (Іжевськ). Восени 2001 закінчив футбольну кар'єру[2].

Тренер

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську роботу. Спочатку шукав таланти для клубу «Шахтар». Після трьох років роботи став тренером у футбольній академії «Шахтаря»[2], а також тренував резервну команду «Шахтар-3» у другій лізі[3].

У грудні 2010 року був запрошений до тренерського штабу маріупольського «Іллічівця» в штаб Валерія Яремченка[4], після звільнення якого з 6 жовтня 2011 до 29 травня 2012 року виконував обов'язки головного тренера клубу[5].

З травня 2013 року обіймав посаду координатора дитячої футбольної академії «Шахтаря» (Донецьк). 13 липня 2017 року очолив «Маріуполь U-21»[6], після чого повернувся в донецький клуб і виграв чемпіонство України 2017/18 з «Шахтарем U-17»[7], а потім очолив команду U-19[8].

16 січня 2019 року став головним тренером «Арсенала» (Київ)[9]. Під його керівництвом команда здобула в УПЛ п'ять перемог, тричі зіграла внічию і шість разів програла і за підсумками сезону 2018/19 посіла останнє місце та вилетіла з Прем'єр-ліги[10], після чого клуб було розформовано, а Леонов знову став працювати в структурі донецького «Шахтаря»[11].

9 жовтня 2021 року очолив клуб «Минай»[12], підписавши угоду до кінця сезону[13]. 16 грудня 2021 року залишив посаду головного тренера «Миная».

Почесні звання та нагороди

[ред. | ред. код]

Клубні

[ред. | ред. код]

Особисті

[ред. | ред. код]

Скандали

[ред. | ред. код]

15 вересня 2021 року будучи експертом телеканалу «Футбол 1» під час перегляду матчу Ліги чемпіонів «Шериф» — «Шахтар» (2:0) після другого голу молдавської команди в прямому ефірі неодноразово використав нецензурну лайку, за що згодом змушений був публічно вибачатись[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Fussball in Österreich Spiel: Floridsdorfer AC Favoritner AC. www.austriasoccer.at. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 9 жовтня 2021.
  2. ↑ а б Игорь Леонов: «Селекцию покинул по просьбе Хенка фон Стея» — Террикон [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Леонов: "Получилось почти все задуманное". football.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. ↑ Яремченко повністю сформував тренерський штаб — UA-Футбол. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 19 жовтня 2011.
  5. ↑ Официально. Валерий Яремченко покинул «Ильичевец» — UA-Футбол [Архівовано 18 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Синчук, Роман (13 липня 2017). Игорь Леонов возглавил Мариуполь U-21. SPORTARENA.com (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  7. ↑ Золото «Шахтаря» U17. shakhtar.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  8. ↑ Игорь Леонов: "Никаких контрактов с "Арсеналом-Киев" я не подписывал". Footboom.com (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  9. ↑ Ігор Леонов очолив Арсенал-Київ. www.ua-football.com (укр.). 16 січня 2019. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  10. ↑ Шебек, Сергій (4 липня 2019). Ігор Леонов: Нехай наш виліт в Першу лігу буде на совісті Копієвського. www.ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  11. ↑ Леонов покинув Арсенал і повернеться до роботи в академії Шахтаря. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  12. ↑ Минай очолив колишній тренер Маріуполя та молодіжки донецького Шахтаря. www.ua-football.com (укр.). 9 жовтня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  13. ↑ Новий тренер Миная розповів про термін контракту. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  14. ↑ Шериф - Шахтар: експерт грубо вилаявся у прямому етері. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леонов_Ігор_Іванович&oldid=42244785