Німецька національна академія наук Леопольдина

Німецька національна академія наук Леопольдина
На честьЛеопольд I Габсбург
Типакадемія наук
наукове товариство
національна академія наукd
ЗасновникJohann Lorenz Bauschd
Johann Michael Fehrd
Georg Balthasar Metzgerd
Georg Balthasar Wohlfahrtd
Засновано1 січня 1652
Швайнфурт
Правовий статусзареєстроване об'єднанняd[1]
Сферанаука
Галузьвища освіта
Країна Німеччина
Штаб-квартираГалле
51°29′14.830800100008″ пн. ш. 11°57′48.218400099997″ сх. д. / 51.48745° пн. ш. 11.96339° сх. д. / 51.48745; 11.96339
ЧленствоAllianz der Wissenschaftsorganisationend
Informationsdienst Wissenschaftd[2]
German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[3]
All European Academiesd[4]
Міжакадемічне партнерствоd[5]
Офіційні мовинімецька
КерівникGerald H. Haugd (1 березня 2020)
Вебсайт: leopoldina.org
Мапа
CMNS: Німецька національна академія наук Леопольдина у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леопольдина (значення).
Будова академії Leopoldina

Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina)[6][7], або скорочено Леопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року носить ім'я імператора Леопольда I Габсбурга.[8][9] Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

У 1687 році імператор Священної Римської імперії Леопольд І затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»). Перед тим її заснував Раймунд Монтекукколі[10].

З 1878 року Академія розташована в Галле.

Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії).

Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії й нагороди. Інформація про всі наукові заходи публікується в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль Котеніуса (вперше — у 1792 р.)
  • Carus Medal (1896)
  • Schleiden Medal (1955)
  • Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
  • Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
  • Leopoldina Prize for Junior Scientists
  • Georg Uschmann Prize for History of Science
  • Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
  • Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
  • Medal of Merit (у особливих випадках)

Склад Академії

[ред. | ред. код]
Гете Йоганн Вольфганг

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих)[11].

Найвідоміші академіки Леопольдини:

Українці у складі Леопольдини

[ред. | ред. код]

Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[12], Платон Костюк (1966)[13] і Віктор Глушков (1970)[14], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[15] і Меркурій Гіляров (1973)[16].

Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[17], а також українці Марина Родніна (2008)[18] і Станіслав Горб (2011)[19], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.

Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — кафедри зоології.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.leopoldina.org/service/impressum/
  2. ↑ https://idw-online.de/de/institution743
  3. ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
  4. ↑ https://allea.org/members
  5. ↑ https://web.archive.org/web/20221208195542/https://www.interacademies.org/network/member-academies
  6. ↑ Leitbild der Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina
  7. ↑ Mission Statement of the German National Academy of Sciences Leopoldina
  8. ↑ Werner E. Gerabek: Enzyklopädie Medizingeschichte, S.23 online Google
  9. ↑ Jedlitschka, Karsten (20 червня 2008). The Archive of the German Academy of Sciences Leopoldina in Halle (Salle): more than 350 year of the history of science. Notes & Records of the Royal Society. 62 (2): 237—244. doi:10.1098/rsnr.2007.0009 — через JSTOR.
  10. ↑ [джерело?]
  11. ↑ Leopoldina | Members with Nobel Prize
  12. ↑ Leopoldina — Ivan Schmalhausen
  13. ↑ Leopoldina — Platon G. Kostjuk
  14. ↑ Leopoldina — Viktor M. Gluškov
  15. ↑ Leopoldina — Theodosius Dobzhansky
  16. ↑ Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov
  17. ↑ Leopoldina — Yuri Y. Gleba
  18. ↑ Leopoldina — Marina V. Rodnina
  19. ↑ Leopoldina — Stanislav N. Gorb

Література

[ред. | ред. код]
  • Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
  • Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
  • Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липня 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Німецька_національна_академія_наук_Леопольдина&oldid=41708175