Лисик Євген Микитович

Лисик Євген Микитович
|премії=
Народження	21 вересня 1930(1930-09-21) Шнирів, Золочівський район, Львівська область
Смерть	4 травня 1991(1991-05-04) (60 років)
	Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Країна	СРСР
Діяльність	художник, сценограф
Вчитель	Манастирський Вітольд Антонович і Любчик Василь Олексійович
Нагороди

Євге́н Мики́тович Ли́сик (21 вересня 1930, с. Шнирів, нині Золочівського району Львівської області — 4 травня 1991, Львів) — український театральний художник. Чоловік художниці по костюмах Оксани Зінченко. Батько художниці Анни Лисик.

Народився у селянській родині. Рано втратив матір, хлопчика виховували батько і дід. У 1937 році розпочав навчання у місцевій початковій школі. Разом з батьком відвідував сільський театр, що був розташований у Народному домі.

Навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (учень Романа Сельського). Відрахований з інституту 1959 року у розпал антиабстракціоністської кампанії. Через рік поновлений, однак ідеологічний тиск на митця продовжувався^[2]. 1961 року закінчив навчання. Від того ж року працював у Львівському театрі опери та балету (від 1967 — головний художник). 1967 року став лауреатом Обласної премії імені О. Гаврилюка.^[3] 1971 відзначений Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка. 1975 року отримав звання Народного художника УРСР. Оформив близько 100 сценічних декорацій.

Помер 4 травня 1991 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67. 2005 року на могилі встановлено пам'ятник авторства скульптора Романа Петрука і архітектора Костя Присяжного^[4]. Починаючи від 1992 у Львівській політехніці студентами створено серію експериментальних проектів «Дому Лисика» — виставкового приміщення для збереження та експонування художньої спадщини митця.

• Балет «Болеро» на музику Моріса Равеля (1962)
• Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (1971).
• Опера-балет «Вій» Віталія Губаренка (1985).
• Балет «Лускунчик» Петра Чайковського (1986).
• «Створення світу» Андрія Петрова (1987).
• Балет «Спартак» Арама Хачатуряна (1987).
• «Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта (1987 — в Ленінградському театрі опери та балету імені Сергія Кірова).
• «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва (1988).

Також ставив вистави у музичних театрах Білорусі, Росії, Туреччини, Македонії (тоді — Югославії), Польщі, Молдові.

Оформив фільм «Данило, князь Галицький» (1987, у співавт.)

• Диченко І. С. Євген Лисик. Нарис про життя і творчість [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Київ, Мистецтво, 1978.
• Лисик Євген Микитович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
• Лисик Євген Микитович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 361.
• Лисик Євген Микитович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 367.
• Проскуряков В. Феномен Лисика // Галицька брама. — № 8. — 1995. — С. 8—9.
• Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 295—296.
• Шнирів: погляд крізь віки / Упорядник Василь Макар. — Броди, 2006. — 132 с.

• Творчість Є. М. Лисика в часі, просторі, сценографії та архітектурі / В. І. Проскуряков, З. В. Климко, О. К. Зінченко. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 136 с. — ISBN 978-966-941-008-5.
• Денис Гугнин Діалог у просторі та часі. — Львів: Простір-М, 2023. 144 с., іл. ISBN 978-617-8055-82-0

• Лисик Євген Микитови // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 129-130.