Лисогірка (Запорізький район)
| село Лисогірка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район | Запорізький район |
| Тер. громада | Біленьківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA23060010040025696 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1930 (94 роки) |
| Населення | 1019 осіб |
| Площа | 21,857 км² |
| Густота населення | 46,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70443 |
| Телефонний код | +380 61 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°39′25″ пн. ш. 35°5′51″ сх. д. / 47.65694° пн. ш. 35.09750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 38 м |
| Водойми | р. Дніпро |
| Відстань до обласного центру | 20 км |
| Відстань до районного центру | 20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 70443, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Центральна, 20[1] |
| Карта | |
  Лисогірка | |
 Лисогірка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Лисогі́рка — село в Україні, у Біленьківській сільській громаді Запорізького району Запорізької області. Населення становить 1019 осіб. До 2016 року — адміністративний центр Лисогірської сільської громади.
Село Лисогірка розташоване за 20 км від обласного центру, на правому березі річки Дніпро, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Канівське, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Біленьке Перше. Поруч пролягає автошлях територіального значення Т 0806.
Вздовж узбережжя переривчастою смугою тягнуться так звані Дніпровські плавні — залишки легендарного Великого Лугу. Численні острівці, заплавні озера і протоки слугують місцем гніздування і відпочинку під час сезонних міграцій водоплавних і лісових видів птахів, у тому числі рідкісних, занесених до Червоної книги МСОП та інших природоохоронних документів. У плавнях зустрічається ряд раритетних і реліктових видів та угруповань рослин, занесених до Червоної та Зеленої книги України[2][3].
Село засноване 1930 року. До цього ці землі перебували у володінні генерала Каменського, кавалера ордена Святого апостола Андрія Первозванного.
15 липня 2016 року, в ході децентралізації, Лисогірська сільська рада об'єднана з Біленьківської сільською громадою.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 835 | 81.94% |
| російська | 180 | 17.66% |
| білоруська | 1 | 0.10% |
| вірменська | 1 | 0.10% |
| інші/не вказали | 2 | 0.20% |
| Усього | 1019 | 100% |
- «Лисогірська», агрофірма, ТОВ.
- Середня загальноосвітня школа.
- Лиса гора, яка користується містичної славою. За легендою, саме на цій горі святий апостол Андрій Первозванний викопав криницю, з якої є можливо було напитися цілющої води. За переказами місцян, вночі на Лисій горі є можливість побачити «привид дівчини».
- Неподалік села був могильник дніпро-донецької культури маріупільського типу.
- ↑ Біленьківська сільська громада.
- ↑ В. І. Петроченко. Природа Запорізького краю: довідник — Запоріжжя: Поліграф, 2009. — 200 с. (с. 180—182). — ISBN 978-966-1682-12-1
- ↑ Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області: навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224с. — ISBN 966-375-018-9
- Погода в селі Лисогірка. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |