Лушев Петро Георгійович

Лушев Петро Георгійович
рос. Пётр Георгиевич Лушев
Народився 18 жовтня 1923(1923-10-18)[1]
Q18796485?, Q4175468?, Архангельська губернія, РСФРР, СРСР
Помер 23 березня 1997(1997-03-23) (73 роки)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність політик
Alma mater Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання генерал армії
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» медаль «За бездоганну службу» медаль «За зміцнення дружби по зброї»

Петро Георгійович Лушев (18 жовтня 1923 — 23 березня 1997) — радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу (1983). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань (1979—1989). Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Петро Георгійович Лушев народився в сім'ї селянина в селі Побоїще Емецкого повіту Архангельської губернії (нині Холмогорського району Архангельської області). Через кілька років сім'я переїхала в селище лісозаводу імені Леніна (ЛДК № 3) в межах Архангельська. Закінчив середню школу № 95 в Архангельську.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Відразу після початку німецько-радянської війни в серпні 1941 року був призваний в Червону Армію. Закінчив курси молодших лейтенантів. У діючій армії з червня 1942 року. Воював на Волховському і Ленінградському фронтах. Командир стрілецького взводу 61-го гвардійського стрілецького полку 19-ї гвардійської стрілецької дивізії, з 1944 року — командир стрілецької роти, в 1945 році — старший ад'ютант батальйону (в сучасній армії цієї посади відповідає посаду начальника штабу батальйону). Брав участь в Синявинские наступальної операції 1942 року (у якій був поранений), в Ленінградської-Новгородської операції, Прибалтійській операції, в блокаді Курляндской угруповання. Нагороджений орденом Червоної Зірки. У жовтні 1943 року в бою на Україні загинув батько П. Г. Лушев — червоноармієць Єгор Федорович Лушев (1895—1943).

Післявоєнний час[ред. | ред. код]

Після війни в 1947 році закінчив курси удосконалення офіцерського складу. Служив начальником штабу танкового батальйону, командиром танкового батальйону. Член ВКП (б) з 1951 року. У 1954 році закінчив Військову академію бронетанкових військ імені І. В. Сталіна. З 1954 року командував танковим полком, був заступником командира танкової дивізії.

У 1966 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З липня 1966 року — командир 44-ї навчальної танкової дивізії. З травня 1968 року — командир 4-ї гвардійської танкової Кантемировской дивізії в Московському військовому окрузі. З червня 1969 був першим заступником командувача 3-й загальновійськовий армією Групи радянських військ у Німеччині, а з листопада 1971 року — командувачем 1-ї гвардійської танкової армії в складі ГСВГ (штаб — Дрезден, НДР). У 1973 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені К. Є. Ворошилова.

На вищих командних посадах[ред. | ред. код]

З 30 липня 1973 року — перший заступник Головнокомандувача Групою радянських військ в Німеччині. З червня 1975 року — командувач військами Приволзького військового округу, генерал-полковник (лютий 1976). З листопада 1977 року — командувач військами Середньоазіатського військового округу. З листопада 1980 року — командувач військами Московського військового округу. Військове звання «генерал армії» присвоєно указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 листопада 1981 року. З липня 1985 року — Головнокомандувач Групою радянських військ у Німеччині.

З червня 1986 року — перший заступник міністра оборони СРСР. З 24 січня 1989 року — головнокомандувач Об'єднаними Збройними силами держав — учасників Варшавського договору, був останнім воєначальником, який займав цю посаду. З 26 квітня 1991 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

У відставці[ред. | ред. код]

З січня 1992 року — у відставці. Жив в Москві. Помер 23 березня 1997 року. Похований на Новодівичому кладовищі.

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

На згадку про П. Г. Лушев в 2005 році встановлено меморіальну дошку на будівлі середньої школи № 95 в місті Архангельську, яку він закінчив.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Munzinger Personen
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лушев_Петро_Георгійович&oldid=42018028