Лімпопо
| Лімпопо | |
|---|---|
 | |
 | |
| 24°11′28.320000099995″ пд. ш. 26°52′14.160000099999″ сх. д. / 24.19120° пд. ш. 26.87060° сх. д. | |
| Витік | північні схили височини Вітватерсранд |
| • координати | 24°11′28.320000099995″ пд. ш. 26°52′14.160000099999″ сх. д. / 24.19120° пд. ш. 26.87060° сх. д. |
| Гирло | Індійський океан |
| • координати | 25°12′9.000000100002″ пд. ш. 33°30′52.920000099992″ сх. д. / 25.20250° пд. ш. 33.51470° сх. д. |
| Басейн | Limpopo basind |
| Країни: |  ПАР Ботсвана Зімбабве Мозамбік |
| Довжина | 1 750 км |
| Площа басейну: | 415 000 км² |
| Середньорічний стік | 174,288 м³/с |
| Притоки: | Оліфантс (права) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Лімпо́по, або Крокодилова (інколи помилково Лімпопо́; англ. Limpopo River) — річка у центральній частині Південної Африки, що переважно тече на схід, в напрямку до Індійського океану; друга за величиною африканська річка (після Замбезі), що впадає до Індійського океану.
Довжина річки Лімпопо — близько 1750 км; площа басейну становить 415 000 км².
Середній показник річних витрат води сягає 174,288 м³/с[1].
Води Лімпопо — повільні, замулені осадковими породами.
Дощове живлення є нерегулярним (сезонним) і має невелике значення. У посушливу пору року верхів'я річки заводнене лише протягом 40 днів (а то і менше).
Основна притока Лімпопо — Слоняча (Оліфант) річка (Olifants River, Mpumalanga, Elephant River). Інші притоки: річки Шаше (Shashe River), Мзінґване (Mzingwane River), Крокодиляча річка (Crocodile River), Мвенезі (Mwenezi River) і Лувуху (Luvuhu River).
Лімпопо бере свій початок на північних схилах височини Вітватерсранд, тече Мозамбіцькою низовиною до впадіння в Індійський океан.
Течія Лімпопо утворює своєрідну велику арку (або лук), вперше повертаючи зигзагом на північ і потому на північний схід, а вже далі повертаючи на схід і вже тоді на південний схід. Потому Лімпопо править за природний кордон завдовжки бл. 640 км між ПАР і Ботсваною (на її південному сході) та Зімбабве (на його крайньому півдні). Протягом течії Лімпопо є декілька стремнин.
У верхів'ї, особливо в пустелі Калахарі, річка маловодна і навіть пересихає, у пониззі — більш повноводна, і в період літніх дощів рівень води підвищується на 5—7 м. Діставшись гірської гряди Ватерберг, води Лімпопо течуть через території, зайняті біомами болотяних лісів, що частково скидають листя, і відносно слабко заселених[2]. Долини пониззя річки є родючими і добре населеними. Подеколи паводки після бурхливих дощових сезонів створюють загрозу повеней, як це сталось у лютому 2000 року, що додатково було спричинено дією циклона.
Басейн Лімпопо є основним місцем проживання бл. 14 млн осіб.
Біля гирла річки в Мозамбіку розташоване портове місто Шаї-Шаї (Xai-xai). Нижче за річку Оліфантс Лімпопо є придатною для судноплавання аж до гирла (вздовж бл. 160 км), хоча наявність піщаних барів істотно утруднює проходження габаритних човнів і кораблів, крім випадків високих припливів.
Воду Лімпопо та її приток використовують у сільському господарстві для зрошування.
У закутку басейну Лімпопо на північному сході (у ПАР) функціонує Національний парк Крюґера (Kruger National Park), через який протікає притока Оліфант (Слоняча).
Португалець Васко да Гама, імовірно, був першим європейцем, що побачив і описав річку, коли під час своєї першої експедиції у 1498 році огинав її гирло. Однак, достеменним лишається факт, що терени долини Лімпопо були заселеними з незапам'ятних часів — так, у ході археологічних розкопок у долині Макапанс (Makapans Valley) біля міста Мокопане знайдені людські житла австралопітеків, вік яких датується 3½-мільйонною давниною.
Лімпопо нерідко згадується в літературі, зокрема, дитячій. Вперше збезсмертив річку відомий англійський письменник Редьярд Кіплінг у своїй оповідці «Слоненя» (The Elephant's Child) з циклу популярних «Як і Чому. Казки» (Just So Stories), де описав «велику сіро-зелену, замулену річку Лімпопо, вкриту рястом (англ. fever-trees „лихоманкові дерева“, [Acacia xanthophloea])», де живе «Двокольоровий пітон-брила»:
 | ...the great grey-green, greasy Limpopo River, all set about with fever-trees, where the Bi-Coloured Python Rock-Snake dwells[3] |  |
Уже у XX ст. популярний у дітей герой Лікар Айболить в однойменній російськомовній віршованій казці, створеній радянським дитячим письменником Корнієм Чуковським, вирушає до Лімпопо лікувати тамтешніх звірів від ангіни, скарлатини, дифтериту, бронхіту й апендициту.
- ↑ Nakayama, Mikiyasu (2003). International Waters in Southern Africa. United Nations University Press. pp. 9. ISBN 92-808-1077-4 , див. он-лайн версію на books.google.com [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ C.Michael Hogan, Mark L. Cooke and Helen Murray, The Waterberg Biosphere, Lumina Technologies, May 22, 2006. [1] [Архівовано 24 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ The Elephant's Child, Rudyard Kipling
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6. — К., 1981. — Стор. 176.
