Олімпік (Ліон)

Олімпік Ліон
Повна назва Olympique Lyonnais
Прізвисько Les Gones («хлопчиська»)
Les Tisserands («ткачі»)
Коротка назва Ліон
Засновано 3 серпня 1950
Населений пункт Ліон, Франція Франція
Стадіон «Парк Олімпік Ліонне»
Вміщує 59 186
Власник США Джон Текстор (77,49 %)
Президент США Джон Текстор
Головний тренер Франція П'єр Саж
Ліга Ліга 1
2023/24 6-е місце
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна

«Олі́мпік» Ліо́н (фр. Olympique Lyonnais) — французький професійний футбольний клуб з міста Ліон. Заснований 3 серпня 1950 року. Найуспішніший клуб Франції десятиріччя 2000-х. Зараз клуб виступає у французькій Лізі 1. Домашні матчі проводить на стадіоні «Парк Олімпік Ліонне».

Історія клубу

[ред. | ред. код]

Перші сезони

[ред. | ред. код]

Спортивний клуб «Олімпік Ліон» був заснований у 1950 році після виходу футбольної команди ЛОУ (фр. Lyon olympique universitaire) із однойменного спортивного клубу, який більше опікувався своєю регбійною командою. Назва нового клубу походить від назви міста Ліон. У французькій це слово співзвучне зі словом «лев», однак етимологічно з ним не пов'язане. Утім, це не завадило і місту, і клубу обрати своїм гербом саме лева.

Новостворений футбольний клуб почав отримувати дотації від міської влади Ліона. І вже наступного року «Олімпік Ліон» вийшов у Перший дивізіон чемпіонату Франції, однак лише на 1 рік. У 1953 році «Олімпік Ліон» остаточно закріпився у Першому дивізіоні.

1960-ті роки

[ред. | ред. код]

У 1960-их роках футбольний клуб «Ліон» досягає значних успіхів і бореться за медалі. У 1963 році «Ліон» займає 5 місце і виходить до фіналу Кубка Франції, а у 1964 році — 4 місце і здобуває перший трофей — Кубок Франції. У «Ліоні» виблискувала зірка команди — нападник Флері Ді Налло, який досі є найкращим бомбардиром клубу. У 1963 році Ліон дебютує у єврокубках — у Кубку кубків, як фіналіст національного кубка, оскільки володар кубка «Монако» став чемпіоном. І вже перший виступ у єврокубках стає блискучим — «Олімпік Ліон» пробивається аж до півфіналу Кубку кубків. У півфіналі «Ліон» поступився «Спортінгу» із Лісабона, майбутньому володарю кубка. У 1964 році «Ліон» знову виступає у Кубку кубків, однак вилітає вже з першого раунду — знову на шляху стала португальська команда, цього разу — «Порту».

Успіхи 1970-х та фінансові проблеми 1980-х

[ред. | ред. код]

Нових успіхів ліонські уболівальник дочекалися у 70-их роках. У 1973 році «Ліон» здобуває Кубок Франції і впродовж кількох років займає місці у провідній п'ятірці. Невтішні новини футболу Ліона прийшли зовсім скоро. Через фінансові проблеми «Ліон» був згодом змушений на деякий час відмовитись від амбіцій. Щоб вижити, клуб продав провідних гравців — Раймона Доменека за 600 тисяч франків та Бернара Лякомба за 1,6 млн. франків. Борючись постійно на дні таблиці за виживання, «Ліон» все ж вилітає в Другий дивізіон у 1983 році. Тоді президент «Сент-Етьєна» — затятих суперників «Ліона», а тоді «Сент-Етьєн» став 10-разовим чемпіоном Франції, оприлюднив відому заяву — «У футболі Ліон залишається передмістям Сент-Етьєна» (Сент-Етьєн розташований у регіоні, метрополією якого є саме Ліон). Тепер вже можна стверджувати, що ця заява була недалекоглядною.[1]

1987—2010

[ред. | ред. код]
Карім Бензема на тренуванні

Переломний момент в історії клубу — 1987-ий рік. Президентом «Ліона» стає підприємець Жан-Мішель Ола, який починає працювати на довгострокову перспективу. І вже у 1989 році Ліон виходить у Перший дивізіон. Перші трофеї під керівництвом Ола не змусили себе довго чекати — у 1995 році «Ліон» здобуває срібло чемпіонату із головною зіркою у складі — нападником Флоріаном Морісом, який став символом клубу. Наступного року у єврокубках «Ліон» зумів вибити зі змагань грізне італійське «Лаціо». Перше європейське досягнення «Ліона» — Кубок Інтертото у 1997 році. «Ліон» продовжує вести пошук талантів і виховувати своїх гравців і покращує свою гру щороку.

У 1999 році «Ліон» підсилився форвардом, бразильцем Соні Андерсоном. У 1999, 2000, 2001 роках футбольний клуб «Ліон» фінішує другим у чемпіонаті Франції. До чемпіонства не вистачало зовсім трохи. Перше довгоочікуване чемпіонство «Ліон» здобув у 2002 році, символічно — до 15-річчя приходу на посаду президента Жана-Мішеля Ола. Попри зміну тренерів — Жак Сантіні, Поль Ле Ґуен, Жерар Ульє, Ален Перрен — «Олімпік Ліон» 7 разів поспіль стає чемпіоном Франції — у 20022008 роках. Новини футболу рясніли заголовками про неймовірну команду левів. Щороку «Ліон» виступав у Лізі чемпіонів. Однак щоразу команда проходила не далі чвертьфіналу.

У цей час змінювався і склад «Ліона». Клуб продав до «Челсі» своїх лідерів Флорана Малуда та Майкла Есьєна. Згодом до «Реалу» із «Ліона» переходить молода французька зірка Карім Бензема, завершує свої виступи у «Ліонському Олімпіку» і найкращий гравець чемпіонського складу — бразилець Жунінью, який став знаковою фігурою в історії «Ліона». Лише 3 гравці стали 7-разовими чемпіонами Франції у складі «Ліона» — Жунінью, воротар Грегорі Купе та нападник Сідней Гову. 20092010 роки минули для «Ліона» без трофеїв. У 2010 «Олімпік Ліон» досягнув найбільшого успіху у Лізі чемпіонів, пройшовши до півфіналу турніру, де поступився «Баварії» із Мюнхена.

Стадіон

[ред. | ред. код]
Парк Олімпік Ліонне — домашній стадіон клубу

Стадіон «Ліона» — «Парк Олімпік Ліонне», відкритий у 2016 році у місті Десін-Шарп'є, що поблизу Ліона. Стадіон приймав матчі Євро-2016, власність футбольної команди «Олімпік» Ліон. Вміщує 59 186 глядачів.

З 1950 по 2016 рік клуб проводив матчі на стадіоні Жерлан, який вміщує 41 044 глядачів.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Ліга 1:

Кубок Франції:

Суперкубок Франції:

Кубок французької Ліги:

  • 1 Володар (1): 2001

Кубок Інтертото:

  • 1 Володар (1): 1997

Кубок УЄФА:

  • Чвертьфіналіст (1): 1999

Ліга Чемпіонів УЄФА:

Склад команди

[ред. | ред. код]
Станом на 1 травня 2024
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Португалія Антоні Лопеш
2 ЗХ Кот-д'Івуар Сіналі Діоманде
3 ЗХ Аргентина Ніколас Тальяфіко
4 ПЗ Нігерія Поль Акуоку
5 ЗХ Хорватія Деян Ловрен
6 ПЗ Франція Максенс Какере
7 НП Гвінея-Бісау Мама Балде (в оренді з «Труа»)
8 ПЗ Франція Корентен Толіссо
9 НП Нігерія Гіфт Орбан
10 НП Франція Александр Ляказетт
11 НП Бельгія Малік Фофана
14 ЗХ Бразилія Адріелсон
17 НП Алжир Саїд Бенрахма (в оренді з «Вест Гем Юнайтед»)
Поз. Нац. Гравець
18 НП Франція Раян Шеркі
20 ЗХ Франція Саель Кумбеді
21 ЗХ Бразилія Енріке
22 ЗХ Ангола Клінтон Мата
23 ВР Бразилія Лукас Перрі
25 ПЗ Франція Орель Мангаля (в оренді з «Ноттінгем Форест»)
30 ВР Франція Юстен Бенжу
31 ПЗ Сербія Неманья Матич
34 ЗХ Франція Мамаду Діавара
37 НП Гана Ернест Нуама (в оренді з «РВДМ 47»)
55 ЗХ Хорватія Дує Чалета-Цар (в оренді з «Саутгемптона»)
84 ПЗ Франція Мохамед Ель-Аруш
98 ПЗ Англія Ейнслі Мейтленд-Найлз

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У «Ліона» є одразу декілька груп фанів. Найбільша з них — «Бед Гон» («Погані Ліонські хлопці»), заснована ще у 1987 році.
  • Найзапеклішим противником «Ліона» у Франції є «Сент-Етьєн». Регіональні дербі «Ліон»-«Сент-Етьєн» завжди викликають посилену увагу та ажіотаж.
  • Жіноча команда «Ліона» існує з 1957 року. Жіноча ліонська команда чотири рази поспіль з 2007 по 2010 роки ставала чемпіоном Франції, двічі проходила до півфіналу Ліги чемпіонів та одного разу грала у фіналі турніру найкращих жіночих клубних команд Європи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Франція, футбольний клуб ‘Ліон’. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]