Ліцько-Крбавська жупанія

жупанія Ліцько-Крбавська Ličko-krbavska županija Загальна інформація Інші назви Lika-Korbava vármegye Входила до складу Королівство Хорватії і Славонії Сучасна локація  Хорватія Період уживання топоніма 1881—1922 Населення 204 710 душ (1910) Площа 6 211 км2 (1910) Розташування на карті Положення жупанії (жовтим) у межах Королівства Хорватії та Славонії (зеленим) Держави на території Ліцько-Крбавської жупанії  Австро-Угорщина (1881 — 1918) Держава словенців, хорватів і сербів (1918—1920) Королівство сербів, хорватів і словенців (1920—1922)

Ліцько-Крбавська жупанія (хорв. Ličko-krbavska županija, угор. Lika-Korbava vármegye, нім. Komitat Lika-Krbava) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Хорватія і Славонія, що входило до угорської частини дуалістичної Австро-Угорщини. Межувала з австрійською Далмацією, австрійсько-угорською Боснією і Герцеговиною та хорватсько-славонською Модруш-Рієцькою жупанією, виходячи до Адріатичного моря. Її адміністративним центром був Госпич.^[1] Назва жупанії походила від історичної області Ліка та прилеглої місцевості Крбава, де є однойменна річка та населений пункт.

Територія Ліцько-Крбавської жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в Габсбурзьку монархію.

Умови для створення жупанії склалися 15 липня 1881 року завдяки розпуску Військової границі. Жупанію засновано 5 лютого 1886 р. на підставі постанови хорватського парламенту «Про устрій жупаній та організацію управління в жупаніях і округах», з територій колишніх граничарських полків Госпицького і Отоцького, та включав район Ліки і громади Бринє, Єзеране і Кривий Пут Бринського округу з містом Сень. Осідком жупанії обрано місто Госпич.^[1]

1918 року, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилася в Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, згідно з Тріанонським договором, увійшла до новоутвореного Королівства СХС,^[2] де в 1924 році потрапила до складу новоствореної Карловацької області.

1900 року жупанія налічувала 209 341 жителя, які поділялися на такі мовні спільноти:^[3]

• сербська: 107 172 (51,2 %)
• хорватська: 101 737 (48,6 %)
• німецька: 134 (0,0 %)
• угорська: 60 (0,0 %)
• словацька: 10 (0,0 %)
• румунська: 1 (0,0 %)
• руська: 0 (0,0 %)
• інші чи невідомі: 227 (0,1 %)

Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:^[4]

• православні: 107 176 (51,2 %)
• римокатолики: 102 123 (48,8 %)
• лютерани: 16 (0,0 %)
• кальвіністи: 11 (0,50 %)
• грекокатолики: 7 (0,0 %)
• юдеї: 7 (0,0 %)
• унітаріани: 0 (0,0 %)
• інше чи невідомі: 1 (0,0 %)

1910 року жупанія налічувала 204 710 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:^[3]

• сербська: 104 036 (50,82 %)
• хорватська: 100 346 (49,02 %)
• німецька: 68 (0,03 %)
• угорська: 22 (0,01 %)
• словацька: 3 (0,0 %)
• руська: 2 (0,0 %)
• румунська: 2 (0,0 %)
• інші чи невідомі: 231 (0,11 %)

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:^[4]

• православні: 104 041 (50,82 %)
• римокатолики: 100 620 (49,15 %)
• лютерани: 6 (0,0 %)
• кальвіністи: 2 (0,0 %)
• грекокатолики: 14 (0,0 %)
• юдеї: 12 (0,0 %)
• унітаріани: 0 (0,0 %)
• інше чи невідомі: 15 (0,0 %)

Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: 

• Велика жупа Ліка-Гацька
• Велика жупа Крбава-Псат

• Ličko-krbavska županija u identitetu Like — Od ranosrednjovjekovnih župa do Ličko-krbavske županije (хор.)
• Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 1. Leipzig. (нім.)
• Taube, Friedrich Wilhelm von (1777). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 2. Leipzig. (нім.)
• Taube, Friedrich Wilhelm von (1778). Historische und geographische Beschreibung des Königreiches Slavonien und des Herzogthumes Syrmien. Т. 3. Leipzig. (нім.)