Мартін Ріс
.svg){kind=small}
Мартін Джон Ріс (англ. Martin John Rees, 23 червня 1942) — британський космолог і астрофізик. Королівський астроном з 1995 року[8], був головою Триніті-коледжу у 2004—2012 та президентом Лондонського королівського товариства у 2005—2010 роках.
Мартін Ріс народився в Йорку, Англія.[9][10] Навчався в школі «Бедстоун коледж», після 13-ти років — у школі Шрузбері. Вивчав математику в Триніті-коледжі, Кембридж, який закінчив з відзнакою. Там же, під керівництвом Денніса Сіами здійснював дослідження на здобуття докторського ступеня, яке закінчив у 1967 році.[11][12]
Провадив дослідження у Великій Британії та США, викладав в університеті Сассексу та Кембриджському університеті, де був Plumian Professor до 1991, був директором Інституту астрономії в Кембриджі. З 1992 по 2003 — королівський професор-дослідник, з 2003 — професор космології та астрофізики. Був професором астрономії в Грешем-коледжі (Лондон) у 1975 році і став почесним членом Лондонського королівського товариства в 1979.
Він був одним з перших, хто запропонував пояснити гігантські енергетичні квазари чорних дір[13] та спостереження надсвітлових астрономічних явищ оптичною ілюзією, викликаною об'єктом, що рухається частково в напрямку спостерігача.[14] Останніми роками працював над рентгенівськими випромінюваннями, особливо в співпраці з Peter Mészáros, і над тим, як «космічні темні віки» закінчилися з формуванням перших зірок.
Нагороди
- Премія Денні Гайнемана з астрофізики (1984)
- Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1987)
- Премія Бальцана (1989)
- Лицар-бакалавр (1992)[15]
- Медаль Кетрін Брюс (1993)
- Премія Бруно Россі (2000)
- Премія Грубера з космології (2001)
- Міжнародна премія Альберта Ейнштейна (2003)[16]
- Премія Генрі Норріса Рассела (2004)
- Guardian Award [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] від Lifeboat Foundation (2004)
- Премія Майкла Фарадея Лондонського королівського товариства (2004)
- Life Peerage (2005)[17]
- Премія Крафорда (2005)
- Орден Заслуг (2007)[18]
- Caird Medal Національного морського музею (2007)
- Темплтонівська премія (2011)
- Медаль Ісаака Ньютона (2012)
- Премія Фріца Цвіккі з астрофізики та космології (2020)[19]
Названі на його честь
- Cosmic Coincidences: Dark Matter, Mankind, and Anthropic Cosmology (у співавторстві з John Gribbin), 1989, Bantam, ISBN 0-553-34740-3
- New Perspectives in Astrophysical Cosmology, 1995, ISBN 0-521-64544-1
- Gravity's Fatal Attraction: Black Holes in the Universe, 1995, ISBN 0-7167-6029-0, 2nd edition 2009, ISBN 0-521-71793-0
- Before the Beginning — Our Universe and Others, 1997, ISBN 0-7382-0033-6
- Just Six Numbers: The Deep Forces That Shape the Universe, 1999, ISBN 0-297-84297-8
- Our Cosmic Habitat, 2001, ISBN 0-691-11477-3
- Our Final Hour: A Scientist's Warning: How Terror, Error, and Environmental Disaster Threaten Humankind's Future In This Century—On Earth and Beyond (У Великій Британії: Our Final Century: Will the Human Race Survive the Twenty-first Century?), 2003, ISBN 0-465-06862-6
- What We Still Don't Know ISBN 978-0-7139-9821-4 yet to be published.
- From Here to Infinity: Scientific Horizons, 2011, ISBN 978-1-84668-5033
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118178687 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ https://www.issr.org.uk/fellows/user/49/
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Rees_Martin
- ↑ Astronomer Royal. The official website of the British Monarchy. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2013. (англ.)
- ↑ ‘REES OF LUDLOW’, Who's Who 2013, A & C Black, an imprint of Bloomsbury Publishing plc, 2013; online edn, Oxford University Press.
(необхідна підписка) - ↑ GRO Register of Births: SEP 1942 9c 1465 YORK — Martin J. Rees, mmn=Bett
- ↑ Rees, Martin (1967). Physical Processes in Radio Sources and the Intergalactic Medium. University of Cambridge. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 19 квітня 2015. (PhD thesis)
- ↑ FT Magazine [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Inventory: Martin Rees
- ↑ Rees M. J. Black Hole Models for Active Galactic Nuclei, Black hole models for active galactic nuclei // Annu. Rev. Astron. Astrophys. / S. Faber, E. v. Dishoeck, R. Kennicutt et al. — Annual Reviews, 1984. — Vol. 22, Iss. 1. — P. 471–506, 471–506. — ISSN 0066-4146; 1545-4282 — doi:10.1146/ANNUREV.AA.22.090184.002351
- ↑ REES M. J. Appearance of Relativistically Expanding Radio Sources // Nature / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 1966. — Vol. 211, Iss. 5048. — P. 468–470. — ISSN 1476-4687; 0028-0836 — doi:10.1038/211468A0
- ↑ The London Gazette: no. 52935. p. 9177. 29 травня 1992.
- ↑ Albert Einstein World Award of Science 2003. Архів оригіналу за червень 7, 2014. Процитовано 13 серпня 2013.
- ↑ The London Gazette: no. 57753. p. 11653. 9 вересня 2005.
- ↑ The London Gazette: no. 58379. p. 9395. 29 червня 2007.
- ↑ European Astronomical Society 2020 prizes (PDF). European Astronomical Society. 6 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020.
- TED profile [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.] 2005 talk: Is this our final century?
- Interviews with Charlie Rose 2003 and 2008
- New Statesman Interviews Martin Rees [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] This interview was originally published on 6 April 2010 of New Statesman
 | Це незавершена стаття про астронома чи астрономку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |