Миньковецький дендропарк
 Вхід у дендропарк | |
| 48°51′51.012000100005″ пн. ш. 27°3′55.008000100005″ сх. д. / 48.86417° пн. ш. 27.06528° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Хмельницька область, Дунаєвецький район, на захід від с. Миньківці |
| Найближче місто | Дунаївці |
| Площа | 3 га |
| Засновано | 1958—1960 рр. (1969 р. — сучасний статус) |
| Оператор | Дунаєвецьке лісництво державного підприємства «Кам'янець-Подільське лісове господарство» |
  Миньковецький дендропарк (Хмельницька область) | |
 | |
Минькове́цький дендропа́рк — дендрологічний парк місцевого значення[1] в Україні. Розташований на захід від села Миньківці Дунаєвецького району Хмельницької області.
Площа парку 3 га[2]. Розпорядженням голови виконкому обласної ради трудящих від 30.01.1969 року, № 72, Миньковецький дендрологічний парк отримав статус заповідного. У наш час дендропарк належить до власності Дунаєвецького лісництва державного підприємства «Кам'янець-Подільське лісове господарство» та розташовується у дев'ятому кварталі лісництва[3].
Дендропарк заснований у 1958—1960 рр.[3]. Ініціатива створення парку походила від директора Кам'янець-Подільського держлісгоспу Сергія Єфремовича Бульби, який нині є головним інженером підприємства. Проектувальні роботи, закладка та посадка дерев і кущів здійснювалась під керівництвом лісівника Тимофія Даниловича Шелестюка. Для посадки перших видів рослин на території утвореного дендрологічного парку були використані саджанці Кам'янець-Подільського ботанічного саду та Новоушицького розсадника. При їхньому висадженні був втілений систематичний принцип. При закладці дендропарку у ньому зростало 343 види рослин. Сучасного розвитку парково-будівнича справа набула завдяки одному зі співробітників лісництва — Л. В. Войнаровської[3].
На території парку зростає понад 200 таксонів. В основі композиції парку лежить алея з туї західної форми колоноподібної і самшиту вічнозеленого. З двох боків алеї зростають барбариси, берези та ялівці. При висадженні клену-явору та тису ягідного був використаний гніздовий спосіб. На території парку зростають широкогілочник східний, туя західна, гінкго дволопатеве. Є чорна сосна, звичайна сосна, сосна Веймутова та кедрова (сибірська). Листяні породи представлені оксамитками сахалінським та амурським, багрянником японським, кельєртерією волотистою, курильським чаєм кущовим, секуринегою кущистою та розовиком чотирипелюстковим[3]. У переліку рослин також значаться мильне та оцтове дерево, бундук японський, хурма відгінська, сосна австрійська, береза даурська, ясен білоцвітний. Представлено декілька видів ялівця: яловець звичайний, китайський, товстокорий та віргінський. Зростає катальпа яйцеподібна, екзохорда Альберта, софора японська, текома вкорінена, евкомія в'язолиста, маклюра оранжева, сніжноягідник і інші види рослин[2]. Саджанці декоративних рослин висаджуються у розсаднику, який розташований на території дендропарку[3].
- ↑ Перспективи розвитку туризму на Дунаєвеччині//Дунаєвецька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ а б Парки пам'ятки садово-паркового мистецтва, природно-історичні об'єкти — осередки цінного хвойно — широколистяного деревостану Хмельниччини//Перспектива. Інформаційний портал міста Нетішин. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ а б в г д Казімірова Л. П. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Хмельницької області/ Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина». — Кам'янець — Подільський: ПП Мошинський В. С., 2006. — С. 211–213 —228 с.