Мігель Ідальго
| Мігель Грегоріо Антоніо Ігнасіо Ідальго-і-Костілья-і-Гальяга Мондарте Вільясеньор Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villaseñor | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villaseñor |
| Народився | 8 травня 1753 Corralejo de Hidalgod, Нова Галісія, Нова Іспанія |
| Помер | 30 червня 1811 (58 років) Чіуауа, Nueva Vizcayad, Нова Іспанія ·страта |
| Поховання | Ангел Незалежності |
| Громадянство | Іспанська імперія |
| Національність | мексиканець |
| Діяльність | керівник народного повстання 1810-11 років за незалежність Мексики від Іспанії. |
| Галузь | католицтво[1] і Рух за незалежність[1] |
| Відомий завдяки | національний герой Мексики, |
| Alma mater | Universidad Michoacana de San Nicolás de Hidalgod і Royal and Pontifical University of Mexicod |
| Відомі учні | Хосе Марія Морелос |
| Знання мов | іспанська[2][1] |
| Заклад | Universidad Michoacana de San Nicolás de Hidalgod |
| Учасник | Мексиканська війна за незалежність |
| Роки активності | з 1810 |
| Титул | "Генерал-капітан Америки" |
| Військове звання | генералісимус |
| Конфесія | католик |
| Батько | Q17628146? |
| Автограф |  |
Ідальго, Ідальго-і-Костілья Мігель (ісп. Hidalgo у Costilla; 8 травня 1753, Пенхамо, штат Гуанахуато — 30 липня 1811, Чіуауа, штат Чіуауа), національний герой Мексики, керівник народного повстання 1810—11 років, що переросло у війну за незалежність Мексики від Іспанії (1810—1821).
Закінчив духовну семінарію у Вальядоліді (нині Морелія), де пізніше був викладачем, а потім ректором. Розжалуваний в парафіяльні священики за поширення ідей французьких енциклопедистів, Ідальго продовжував виступати за незалежність країни і поліпшення економічного і правового положення індіанського населення. 16 вересня 1810 року в місті Долорес Ідальго звернувся до народу із закликом піднятися на визвольну війну («Клич Долорес») і на чолі революційної армії, що складалася головним чином з селян-індіанців, робітників копалень, пеонів, виступив проти іспанців. Проголошений «генерал-капітаном Америки», а потім генералісимусом, Ідальго 30 жовтня 1810 року здобув перемогу над іспанськими військами на перевалі Монте-де-ла-Круз і на чолі 80-тисячної армії підійшов до Мехіко. Не зважившись на штурм столиці, він попрямував до Гвадалахари.
У листопаді 1810 року в місті Гвадалахара було створено уряд на чолі з Ідальго; уряд проголосив скасування рабства, опублікував закон про повернення індіанцям общинних земель і про зниження податків. Ідальго опублікував маніфест до населення, відозву «до всіх жителів Америки» і звернення «до американської нації». Налякана розмахом і радикальним характером руху, більша частина креольської верхівки перейшла на бік іспанців, що дозволило останнім активізувати боротьбу проти патріотів. 17 січня 1811 року поблизу мосту Кальдерон іспанські війська розгромили головні сили Ідальго, а 21 березня захопили його в полон разом із залишками повстанської армії. Ідальго розстріляли 31 липня 1811 року в Чіуауа.
- 944 Ідальго — астероїд, названий на честь діяча.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мігель Ідальго- * Леонтій Войтович, Віктор Голубко, ілюстрації Е. Гугалова. Розділ 26. Війни за незалежність американських колоній // Від професійних найманих армій до масових (мобілізаційних) армій (початок XVI ст. – початок ХХ ст.). — Litres. — 2019. — С. 683. — ISBN 9785041605049.
- Мігель Ідальго в іспаномовному розділі Вікітеки [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Національний архів Мексики [Архівовано 17 вересня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
