Мікроклімат

Мікроклі́мат (від мікро- і клімат) — клімат приземного шару повітря, обумовлений мікромасштабними відмінностями земної поверхні усередині місцевого клімату. Наприклад, в місцевому кліматі лісового масиву розрізняють мікроклімат лісових полян, узлісь тощо; в місцевому кліматі міста — мікроклімат площ, провулків, скверів, дворів і ін. Фітоклімат — атмосферні умови в середовищі поширення рослин: в травостої, в кронах дерев тощо.

З віддаленням від земної поверхні відмінності мікроклімату швидко нівелюються. Вони сильно залежать і від погоди, посилюючись в ясну тиху погоду і згладжуючись в похмуру погоду, у відсутності інсоляції і при вітрі.

Вивчення мікроклімату вимагає організації густої мережі спорадичних метеорологічних спостережень і зіставлення цих спостережень з свідченнями постійно діючої, опорної метеорологічної станції, що характеризує відповідний місцевий клімат. Широко практикуються мікрокліматичні зйомки з автомашин. Особливості мікроклімату необхідно враховувати при розміщенні сільськогосподарських культур і просуванні їх в нові райони, проведенні різного роду меліорацій земель, в промисловому і цивільному будівництві тощо

• тепловий стан організму
• функціонально-просторове планування
• аріхтектурне вирішення
• зона (архітектура), зонування будівель
• Типологія архітектурного середовища
• архітектурно-конструктивні типи будинків та споруд
• Просторово-конструктивна одиниця
• об'ємно-планувальний елемент (ОПЕ)

• http://profmed.at.ua/_si/0/20016849.jpg
• http://nashaucheba.ru/docs/10/9846/conv_1/file1_html_m70e70292.png

• Мікроклімат у Великій радянській енциклопедії. (рос.)
• Сапожникова С. А. Микроклимат и местный климат, Л., 1950. (рос.)
• Гейгер Р. Климат приземного слоя воздуха, пер. с англ., [2 изд.], М., 1960. (рос.)
• Хромов С. П. Микроклимат СССР, Л., 1967. (рос.)