Мірошниченко Микола Іванович
| Микола Іванович Мірошниченко | |
|---|---|
| Народився | 25 травня 1934 (90 років) Криловська |
| Alma mater | Всесоюзний юридичний інститут |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |   |
Микола Іванович Мірошниче́нко (нар. 25 травня 1934, Криловська) — російський радянський письменник, драматург.
Народився 25 травня 1934 року в станиці Криловській (тепер Криловський район Краснодарського краю). 1964 року закінчив Всесоюзний юридичний інститут.
У 1962—1965 роках — заступник завідувача відділу пропаганди ЦК ВЛКСМ; у 1966—1968 роках — відповідальний секретар, у 1968—1972 роках заступник головного редактора журналу «Молодая гвардия», з 1972 року заступник головного редактора журналу «Театр».
Друкуватися почав 1957 року. Автор:
- повістей з життя України:
- «Таращанские зори» (1963);
- «Когда отзвенел малиновый звон» (1966, у співавторстві);
- «Исповедь усопшего монаха» (1970);
- роману «Человек, сын человеческий» (1971);
- п’єс:
- «Берегите белую птицу» (1973);
- «Жизнелюб» (1974);
- «Третье поколение» (1977);
- «Непоклонов» (1977);
- «Мгновение над пропастью» (1978);
- «Андрей Колобов» (1978);
- «Искушение» (1980);
- «Целина» (1981);
- «Возрождение» (1981; за книгою Л. І. Брежнєва).
- Ленінська премія;
- Заслужений діяч мистецтв Абхазької АРСР (з 1981 року);
- Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1982 рік; разом з В. Терентьєвим (режисером-постановником), О. Кривошеїним (художником), А. Гончаром (виконавцем ролі Автора й першого секретаря обкому партії) за виставу «Відродження» («Возрождение») за однойменною книгою Л. І. Брежнєва в Одеському російському драматичному театрі імені А. В. Іванова.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
