Нева (шлюп)

Шлюп «Нева»
Технічна характеристика
Довжина між перпендикулярами 61 фут
Ширина 20 футів
Осадка 12 футів
Водотоннажність 480 т
Швидкість до 10 вузлів
Екіпаж 48 чол.
Озброєння 14 гармат
Шлюп «Нева»

«Нева» — шлюп (трищоглове вітрильне судно), що під командуванням нащадка української козацької старшини Юрія Федоровича Лисянського, уродженця міста Ніжина, брав участь в навколосвітньому плаванні Крузенштерна-Лисянського 1803-1806 рр. Іншим кораблем експедиції був шлюп «Надєжда», яким командував естляндський німець Адам Іоганн (Іван Федорович) фон Крузенштерн.

Історія

[ред. | ред. код]

Шлюп «Нева» збудований 1800 року на королівській верфі Розерхайз (Лондон) корабельним майстром Пітером Еверіттом Местейєром (Peter Everitt Mestaer). Первісна назва – «Темза» («Thamse»). 1802 року був куплений Ю.Ф. Лисянським в Англії спеціально для експедиції і 5 червня 1803 року прибув в Кронштадт. Перейменований на «Неву». Навколосвітня експедиція Крузенштерна-Лисянського вийшла з Кронштадту 26 липня 1803 року. «Нева» водотоннажністю 370 тонн вийшла в похід, маючи на борту 48 чоловік екіпажу. 14 листопада 1803 року шлюп уперше в історії Російського флоту перетнув екватор. Корабель зіграв ключову роль в російсько-індіанській війні при облозі Новоархангельська (о. Сітка, Аляска), де врятував частину росіян, розбитих індіанцями-тлінкітами. У Кронштадт «Нева» повернулася 17 серпня 1806 року.

Офіцери "Неви" на час навколосвітнього плавання 1803-1806 рр.

[ред. | ред. код]

капітан - капітан-лейтенант Юрій Федорович Лисянський, в майбутньому капітан 1-го рангу

лейтенанти

Павло Петрович Арбузов, з дворян Псковської губернії, в майбутньому капітан 1-го рангу[1]

Петро Васильович Повалішин, з дворян Рязанської губернії, в майбутньому капітан 2-го рангу[2]

мічмани

Федор Коведяєв

Василь Миколайович Берг (Берх), з остзейських дворян (Ліфляндія) в майбутньому полковник

У червні 1807 року шлюп "Нева" першим з російських кораблів відвідав Австралію. 9 січня 1813 року "Нева" налетіла на скелі та потонула біля острова Крузова на Алясці. Частина екіпажу загинула. Ті, хто вцілів, дісталися берега та у важких умовах перебули зиму 1813 року.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У 1957 на згадку про відвідини Австралії Австралійське воєнно-історичне товариство (англ. Military Historical Society of Australia) випустило пам'ятну медаль, приурочену до 150-річчя першого візиту російських моряків в Австралію[3].
  • У 1993 році випущена серія пам'ятних монет «Перша російська навколосвітня подорож».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Климентьєва, Тетяна Анатоліївна (2006). "Дворяне Арбузовы на службе России" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  2. Самая долгая индейская война России. therussianamerica.com (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  3. А. Н. Норченко. Хроніка напівзабутих плавань. — СПб., Балт-Медиа, 2003.

Посилання

[ред. | ред. код]