Нижня Саксонія

Ни́жня Саксо́нія
Прапор Герб
Прапор Герб
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Ганновер
Площа 47.709,82 [1] км²
Населення 8 027 031 ос. (на 31 грудня 2021[2])
Густота 169 осіб/км²
Утворена 1 листопада 1946[3]
ВВП 287,96 млрд (2017)[4]
Борг 58,718 млрд € (31 грудня 2018)[5]
Голова Штефан Вайль (СДПН)
Уряд СДПН і ХДС
Ландтаг СДПН (55), ХДС (50 депутатів), Зелені (12), ВДП (11), АдН (9)
Останні вибори 15 жовтня 2017
Наступні вибори 2022
Голосів у Бундесраті 6
ISO DE-NI
Сайт www.niedersachsen.de

Ни́жня Саксо́нія (нім. Land Niedersachsen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в північно-західній частині країни. Столиця — місто Ганновер. Сусідами землі є Шлезвіг-Гольштейн, Гамбург, Бремен, Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрингія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, а також Нідерланди. Утворена 1 листопада 1946[3] року. Площа — 47.709,82 [1] км². Населення — 8 027 031 ос. (на 31 грудня 2021[2]). На теренах землі розмовляють німецькою і нижньонімецькою. СДПН і ХДС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Штефан Вайль (СДПН). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 15 жовтня 2017 року, в ньому представлені такі партії: СДПН (55), ХДС (50 депутатів), Зелені (12), ВДП (11), АдН (9). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 287,96 млрд (2017)[4]. Борг землі становить 58,718 млрд € (31 грудня 2018)[5]. Рівень безробіття — 4,8 % (листопад 2019)[6]. Міжнародний код — DE-NI.

Назва

[ред. | ред. код]

Географія

[ред. | ред. код]

Нижня Саксонія займає в Німеччині друге місце за площею після Баварії. На півночі вона межує з Північним морем і обмежується на південному сході горами Гарц. Велика частина Нижньої Саксонії є рівниною. Відома частина Нижньої Саксонії це Люнебурзька пустка між Гарцем і Північним морем.

Столиця — місто Ганновер. Міста Брауншвейг, Оснабрюк, Ольденбург, Геттінген, Вольфсбург, Зальцгіттер, Гільдесгайм.

Населення

[ред. | ред. код]

Релігія: 75 % протестанти, 20 % католики.

Історія

[ред. | ред. код]

Нижня Саксонія постала після Другої світової війни і перебувала під Британським командуванням. Її утворили в 1946 р. з колишніх територій королівства Ганновер, герцогства Ольденбург, герцогства Брауншвейг і князівства Шаумбург-Ліппе. Але назва федеральної землі «Нижня Саксонія» набагато старша.

Назва й герб нової федеральної землі пов'язані з німецьким племенем саксів, що населяли територію сучасної Нижньої Саксонії та прикордонних областей. Атрибут «Нижня» з'явився в середньовіччі та відрізняє стару Саксонську землю від династичних земель, що звуться середньонімецькими князівствами.

Лантаг

[ред. | ред. код]
Штефан Вайль, голова земельного уряду з 2013 року.

Розподіл місць у земельному ландтазі за результатами виборів 15 жовтня 2017 року. Уряд очолює коаліція СДПН і Зелених.

     

Розподіл 137 місць:


Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Нижня Саксонія складається з Ганновера та наступних регіонів:

Райони та вільні міста Нижньої Саксонії
Райони та вільні міста Нижньої Саксонії

Райони (Landkreisen)

  1. Аммерланд
  2. Аурих
  3. Графство Бентгайм
  4. Везермарш
  5. Віттмунд
  6. Вольфенбюттель
  7. Гамельн-Пірмонт
  8. Ганновер
  9. Гарбург
  10. Гельмштедт
  11. Геттінген
  12. Гільдесгайм
  13. Гіфгорн
  14. Гольцмінден
  15. Гослар
  16. Діпгольц
  17. Емсланд
  18. Зольтау-Фаллінгбостель
  19. Ільцен
  1. Клоппенбург
  2. Куксгафен
  3. Лєр
  4. Люнебург
  5. Люхов-Данненберг
  6. Нінбург-на-Везері
  7. Нортгайм
  8. Ольденбург
  9. Оснабрюк
  10. Остергольц
  11. Пайне
  12. Ротенбург-на-Вюмме
  13. Шаумбург
  14. Штаде
  15. Ферден
  16. Фехта
  17. Фрисландія
  18. Целлє

і вільні міста (kreisfreie Städte):

  1. Брауншвейг
  2. Вільгельмсгафен
  3. Вольфсбург
  4. Дельменгорст
  1. Емден
  2. Зальцгіттер
  3. Ольденбург
  4. Оснабрюк

Регіон Східна Фризія охоплює райони Аурих, Лєр та Віттмунд, а також позарайонне місто Емден.

Господарство

[ред. | ред. код]

Економіка Нижньої Саксонії є здебільшого сільськогосподарською, хоча також добре розвинене автомобілебудування (Фольксваген (VW) в м. Вольфсбург).

Завдяки глиняно-пісочному ґрунту добре розвивається сільське господарство. Окрім зернових, вирощують ріпак, цукровий буряк, салат, капусту, моркву, спаржу і зелену капусту. Окрім землеробства і скотарства, важливу роль грає садівництво, особливо на півночі Нижньої Саксонії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bodenfläche Niedersachsen. Internetseite Bundesamt für Statistik. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
  2. Landesamt für Statistik Niedersachsen, LSN-Online Regionaldatenbank, Tabelle A100001G: Fortschreibung des Bevölkerungsstandes, Stand 31. Dezember 2021 (нім.)
  3. Verordnung Nr. 55, Bildung des Landes Niedersachsen. www.niedersachsen.de. 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 4 травня 2020.
  4. Bruttoinlandsprodukt von Niedersachsen seit 1970. www.statista.com. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
  5. Schulden der Bundesländer in Deutschland. Internetseite Statista. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 4 травня 2020.
  6. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаґ, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання

[ред. | ред. код]
Північне море Шлезвіг-Гольштейн
Гамбург
Мекленбург-Передня Померанія
Бранденбург
Нідерланди Нідерланди Саксонія-Ангальт
Гессен Тюрингія