Нуево-Леон

Нуево-Леон
—  Штат  —

Nuevo León

Герб Нуево-Леону Прапор Нуево-Леону
Столиця Монтеррей
Найбільше місто Монтеррей
Країна Мексика Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Коауїла Техас
Сакатекас Тамауліпас
Сан-Луїс-Потосі
Муніципалітетів 51
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 4 199 292 чоловік (8-мий)
Етнікон nuevoleonés(a)
neoleonés (a)
Площа
 - повна 64 210 км²
Висота
 - максимальна 3721 м
(Cerro El Potosí (Nuevo León)d)
 - мінімальна 243 м
Часовий пояс UTC−6
ІРЛП 0,8451 - високий
Став штатом 1824
Губернатор José Natividad González Parás
(PRI)
Число сенаторів 3 (2 - PAN, 1 - PRI)
Число депутатів 18
Вебсайт nl.gob.mx
 - код ISO 3166-2 MX-NLE
 - поштове ск. N.L.
Штат Нуево-Леон на мапі Мексики
Штат Нуево-Леон на мапі Мексики

Штат Нуево-Леон на мапі Мексики
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нуево-Леон

Нуе́во-Лео́н (ісп. Nuevo León, ацт. Yancuic León — «Новий Леон») — штат на південному сході Мексики. Площа 64 924 км². Населення 4 199 292 чоловік (2005). Адміністративний центр — місто Монтеррей.

Історія

[ред. | ред. код]
Перший губернатор Нуево-Леон Хосе-Марія Паррас
Губернаторський палац у Монтерреї
Фонтан Нептуна в Монтерреї

У 1824 році, після прийняття першої конституції Мексики, Нуево-Леон отримав статус штату країни. 5 березня 1825 року була ратифікована конституція штату. Першим конституційним губернатором штату став Хосе-Марія Паррас[1]. У 1850 році під час війни за реформи вибухнуло повстання на чолі з Сантьяго Відауррі проти диктатури Антоніо Санта-Ани. У середині XIX ст. відбувалася боротьба за владу поміж ліберальними та консерваторськими силами, що викликало незадоволення урядом народних мас. 17 січня 1840 року на північному кордоні Мексики була оголошена Республіка Ріо-Гранде, яка складалася зі штатів  Коауїла, Нуево-Леон, Тамауліпас та частини штату Техас (нині у складі США). 19 лютого 1856 році була спроба створення республіки Сієрра-Мадре[es], до складу якої входили штати Нуево-Леон та частина штату Коауїли. Обидві спроби республік були жорстоко придушені федеральним урядом Мексики[2]

Під час французької інтервенції до Мексики губернатор Сантьяго Відауррі за підтримку французьких військ був позбавлений посади й страчений як зрадник за наказом Порфіріо Діаса[3].

У період правління Порфіріо Діаса наприкінці XIX ст. та на початку XX ст. завдяки відносному спокою та торговому партнерстві зі США в Нуево-Леон отримала широкий спектр розвитку промисловість[4]. У цей період з'явилися перші банки, пивоварня, цементний та металургійний компанії — такі як "Fundidora de Monterrey" та "Cervecería Cuauhtmoc".  У середині XX-го ст. були засновані два, нині всесвітньо відомі, виші: Автономний університет та Інститут технологічних досліджень у Монтерреї (ісп. Instituto Tecnológico y de Estudios Superiores de Monterrey)[5]. У цей період до штату почалася масова імміграція із Німеччини, Італії та Росії, які збагатили місцеву мексиканську культуру[6].

Нуево Леон, маючи вигідне географічне положення, скористався другою промисловою революцією, починаючи з 20-х років XX ст., і після націоналізації підприємств та нафтовидобувних об'єктів штат отримав суттєвий розвиток[7]

У 1970-х роках у Нуево-Ліоні терористи, які належали до комуністичних угруповань, убивали впливових бізнесменів, зокрема у 1973 році було вбито Євгеніо Гарза Сада — підприємця та засновника Інституту технологічних досліджень[8]. У 70-90-х роках штат Нуево-Леон, як і більшість штатів Мексики, потерпав від економічної кризи. На початку 90-х знову відбувся економічний підйом завдяки заснуванню союзу вільної торгівлі НАФТА. До кінця XX ст. штат став одним із найбільших освітніх центрів у Латинській Америці, рівень життя порівнювався з деякими передовими країнами Західної Європи. У червні 1991 року Нуево-Леон відкрив кордон із Техасом, побудувавши сучасний пункт перетину на кордоні із Колумбією — міст "Solidaridad"[9]

25 серпня 2011 року в казино "Royale" було вбито 53 людини. Інцидент розглядався як один із найкривавіших нападів на розважальний центр і пов'язувався з війною наркоторговців у Мексиці, оскільки в 2006 році президент Феліпе Кальдерон розпочав боротьбу з наркобізнесом[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Promulgó su primera Constitución(ісп.)
  2. Cavazos (2003), p. 137.
  3. Cavazos (2003), p. 147.
  4. García Cubas, Antonio. The Republic of Mexico in 1876. Imprenta La Enseñanza. México, 1876. 1884 - García Cubas, Antonio. Cuadro geográfico, estadístico, descriptivo e histórico de los Estados Unidos Mexicanos. Oficina tipográfica de la Secretaría "de Fomento. México, 1884.(ісп.)
  5. Instituto Tecnológico y de Estudios Superiores de Monterrey(ісп.)
  6. Historia - Nuevo León [Архівовано 2018-10-03 у Wayback Machine.](ісп.)
  7. http://www.lifeder.com/historia-nuevo-leon/ Historia de Nuevo León: Características Más Relevantes(ісп.)
  8. [Ortiz Rivera, Alicia (2011). Eugenio Garza Sada. Mexico City: Planeta DeAgostini. ISBN 970 726 095 5.(ісп.)]
  9. Nuevo León y sus principales sectores productivos y estratégicos(ісп.)
  10. Ignacio de los Reyes (Viernes, 26 de agosto de 2011). «"Terror y barbarie" en un casino de Monterrey». BBC Mundo. Consultado el 26 de agosto de 2011.(ісп.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Cavazos, Israel (2003), Breve historia de Nuevo León, Fondo de Cultura Económica, ISBN 968-16-4541-3(ісп.)
  • De León, Alonso (2005), Historia de Nuevo León con noticias sobre Coahuila, Tamaulipas, Texas y Nuevo México, Fondo de Cultura Económica, ISBN 970-9715-09-7(ісп.)
  • Vizcaya, Isidro (2005), En los albores de la independencia: las Provincias Internas de Oriente durante la insurrección de don Miguel Hidalgo y Costilla, 1810-1811, Fondo de Cultura Económica, ISBN 970-9715-04-6(ісп.)