Лабіалізація

Лабіалізація
◌ʷ

Огýблення, або лабіалізáція (лат. labialisatio, від labia — «губи») — у фонетиці заокруглення випнутих уперед губ при артикуляції певного звука. Різновид додаткової артикуляції. Також — вид асиміляції, процес надання звукові губного призвука або повне його перетворення на губний. Розрізняють лабілізовані (огублені) голосні (англ. rounded vowels) та лабілізовані (огублені) приголосні (англ. labialized consonants). У Міжнародному фонетичному алфавіті лабіалізація приголосних позначається маленьким знаком ⟨ʷ⟩ у правому верхньому кутку символа звука (наприклад: [pʷ], [kʷ], [bʷ], [ɡʷ]); для більшості огублених голосних існують окремі символи. В українській мові лабілізація приголосних відбувається перед о та у.

У просторіччі чужорідний звук [f] люди часто замінюють на огублений [хʷ], що з часом розвивається в повноцінні [xw], [х] або [ʋ] (наприклад: парахвія[1], хвиля (від польського «fala»), хутро (від польського «futro»), Матвій (від грецького «Ματθίας», де θ передають, то як т, то як ф).

Протилежне явище, втрату артикуляцією округлення губ називають делабіалізацією.

Огублені голосні

[ред. | ред. код]

Огублені приголосні

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
  • Crowley, Terry. (1997) An Introduction to Historical Linguistics. 3rd edition. Oxford University Press.
  • Ruhlen, M. (1976), A Guide to the Languages of the World, Stanford University Press
  • Лабиализация // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  1. Тлумачення / значення слова "ПАРАХВІЯ" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com. Процитовано 28 листопада 2022.