Окисни́к (англ. oxidant, oxidizing agent) — атом, молекула чи йон, які в ході хімічної реакції здатні отримувати електрони від відновника. Спочатку (згідно з теорією горіння Лавуазьє), єдиним окисником вважався кисень. У 20—30 роки ХХ сторіччя з появою моделі електронної будови атома, були описані реакції, в яких окисником виступають сполуки, що не містять кисню.
У таблиці наведено деякі неорганічні окисники.
Окисник | Напівреакції | Продукт |
Кисень O2 | | Різні, включаючи оксиди, H2O та CO2 |
Озон O3 | | Різні, включаючи кетони та альдегіди |
Пероксиди | | Різні, включаючи оксиди, H2O |
Галогени Hal2 | | Hal− |
Гіпохлорити ClO− | | Cl− |
Хлорати ClO− 3 | | Cl− |
Нітратна кислота HNO3 | з активними металами, розведена з активними металами, концентрована з важкими металами, розведена з важкими металами, концентрована | NH3, NH+ 4 NO
NO
NO2 |
Концентрована сульфатна кислота H2SO4 | з неметалами та важкими металами з активними металами | SO2
S H2S |
Шестивалентний хром | | Cr3+ |
Оксид марганцю(IV) MnO2 | | Mn2+ |
Перманганати MnO− 4 | кисле середовище нейтральне середовище сильнолужне середовище | Mn2+ MnO2
MnO2− 4 |
Катіони металів та H+ | | Me0 H2 |
- Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії // укладачі Й.Опейда, О.Швайка. — К.: Наукова думка. — 1997. 532 с.