Окуповані Росією території

Окуповані Росією території^[1] — збірна назва територій, які уряди Грузії та України, а також міжнародне співтовариство визнали окупованими під російським військовим контролем. Термін «окуповані Росією території» використовується для позначення Абхазії, Південної Осетії, Криму та Донбасу. Крім того, Японія та кілька інших країн вважають, що південні Курильські острови окуповані Росією.^[2]

Російсько-українська війна
Передумови та причини
Конфлікт щодо острова Тузла Євромайдан Революція гідності Проросійські виступи (передумови) Російська підривна діяльність в Україні
Основні теми
Анексія Криму Війна на сході України Інцидент у Керченській протоці Російсько-українська економічна війна Дезінформація під час російсько-української війни Російсько-українська кібервійна Хакерські атаки на Україну (2017) Хакерські атаки на Україну (2022) Російсько-українська церковна війна Анексія Київської митрополії Мінська схизма Російсько-українська культурна війна Російсько-українська юридична війна Справа «Україна проти РФ» (2017) Справа «Україна проти РФ» (2022) Російсько-українська криза (2021—2022) (реакції) Вторгнення в Україну (2022) (реакції та протести) Тимчасово окуповані території України Спроба анексії окупованих територій України (2022)
Схожі теми
Радянська окупація України Голодомори в Україні Білорусько-російські відносини Союзна держава Українсько-російські відносини Відносини Україна — НАТО Відносини Росія — НАТО Міжнародні санкції (компанії) Висвітлення ЗМІ проросійських виступів Друга холодна війна Протести в Росії проти війни з Україною Міжнародно-правовий статус «ДНР» та «ЛНР»
Проєкт і портал
Проєкт • Портал
п о р

Після розпаду Радянського Союзу багато молдаванів по всій колишній Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці почали вимагати об'єднання з Румунією, щоб «молдовська» (яку просили називати румунською) була написана латиницею, а не кирилицею і щоб вона стала єдиною офіційною мовою Молдови. Це було погано сприйнято в сучасній Гагаузії, етнічно-тюркському регіоні Молдови, і на більшій частині лівобережжя Дністра. Російськомовні, які становили більшість у регіоні, виступали за збереження російської мови як офіційної мови Молдови на рівні з молдавською, а також проти об'єднання з Румунією. Конфлікт вилилися в Придністровську війну в 1992 році, яка після битви при Бендерах закінчилася перемогою сепаратистів, які проголосили незалежність Придністров'я одночасно з російською військовою інтервенцією, незважаючи на прохання Молдови залишити те, що за законом все ще є її міжнародно визнаною землею. Після закінчення війни Придністров'я кілька разів зверталося з проханням приєднатися до Росії.

У 1994 році Росія напала на Чеченську Республіку Ічкерія, поклавши початок першій чеченській війні, яка закінчилася перемогою чеченців у 1996 році та збереженням їхньої незалежності від Росії.

Всього через 3 роки Росія знову напала на Чечню, поклавши початок Другій чеченській війні. Російські війська окупували Грозний, а потім Чечню в 2000 році, але чеченські бійці продовжували битися в горах і ніколи формально не здавалися. У 2007 році уряд Ічкерії втік у вигнання за нового президента Ахмеда Закаєва, а в 2009 році Росія офіційно оголосила про завершення «антитерористичної операції», завершивши другу війну.

Наразі тільки 2 країни активно визнають Чеченську Республіку Ічкерія, це Афганістан з 2000 року та Україна з 2022 року.^[3][4] Першою країною, яка коли-небудь визнала незалежність Чечні, була Грузія в 1992 році^[5], але після російської окупації в 2000 році Грузія активно не визнавала Чечню, хоча ніколи офіційно не скасовувала визнання.

Естонія та Азербайджан також хотіли визнати незалежність Чечні в 90-х роках, але в кінці Естонія не пішла на це через тиск самої Росії та Європейського Союзу, а Азербайджан не визнав Чечні через політичну нестабільність в країні, Перша карабахська війна та подальший державний переворот у 1993 році.

Після російсько-грузинської війни 26 серпня 2008 року президент Медведєв підписав укази про визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії як суверенних держав. Росія встановила дипломатичні відносини з цими частково визнаними державами і розмістила російські війська як в Абхазії, так і в Південній Осетії. Російські силовики були розгорнуті вздовж лінії розмежування з Грузією.

28 серпня 2008 року парламент Грузії одноголосно ухвалив резолюцію, яка офіційно проголошує Абхазію та Південну Осетію окупованими територіями Росії. Закон забороняє в'їзд в регіони з Росії, а порушники караються штрафом або позбавленням волі. В'їзд в Абхазію повинен здійснюватися з Зугдідського муніципалітету, а в Південну Осетію — з Горійського^[6].

Багато міжнародних журналістів і медіа-компаній, таких як Fox News, Al Jazeera, Radio Free Europe / Radio Liberty, а також неурядові організації називали Абхазію та Південну Осетію окупованими територіями Росії.^{[7][8][9][10][11][12][13][14][15][16]}

У квітні 2010 року комітет із закордонних справ грузинського парламенту звернувся до законодавчих органів 31 країни з проханням оголосити два регіони Грузії Абхазію та Південну Осетію територіями під російською окупацією та визнати, що масове переміщення цивільного населення з цих регіонів Росією є етнічними чистками^[17]. Міністерство закордонних справ Росії звернулося до Грузії з проханням скасувати цей закон^[18].

Після російського військового втручання на початку 2014 року, що призвело до втрати українського контролю над Кримським півостровом та частиною Донецької та Луганської областей, ситуація щодо Кримського півострова стала складнішою, оскільки Росія анексувала територію в березні 2014 року. і створила там два незаконні суб'єкти Федерації — Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь. Україна продовжує визнавати Крим як на невід'ємну частину своєї території, що підтримується більшістю іноземних урядів і резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262^[19], хоча Росія та деякі інші країни-члени ООН визнають Крим частиною Російської Федерації або висловили підтримку референдуму в Криму 2014 року.

У 2015 році український парламент офіційно призначив 20 лютого 2014 року датою «початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією.»,^[20] і окупації 7 % території України^[21].

У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну після визнання Донецької та Луганської Народних Республік як незалежних держав. Станом на жовтень 2022 року Росія тримає під окупацією території Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Миколаївської та Запорізької областей, а також Крим своїми збройними силами за підтримки російських найманців, чеченських кадировців і сепаратистів, що підтримуються Росією.

У вересні українська армія повернула під контроль майже всю Харківську область.

Росія провела референдуми про анексію окупованих територій України з 23 вересня по 27 вересня. 30 вересня Путін підписав договори з призначеними Росією главами ДНР, ЛНР, Херсонської та Запорізької областей про входження до складу Росії^[22], їх анексія була схвалена Конституційним судом Росії та ратифікована Радою Федерації, хоча заявлені кордони Російської Федерації ще не визначені.^[23]

Від 2022 року Росія примусово мобілізувала до своєї армії від 55 до 60 тисяч чоловіків.^[24][25]

Суперечка за Курильські острови — територіальна суперечка між Японією та Російською Федерацією з приводу приналежності чотирьох найпівденніших Курильських островів. Чотири спірні острови, як і інші острови Курильської гряди, які не є спірними, були анексовані Радянським Союзом після десантної операції на Курильських островах наприкінці Другої світової війни. Спірні острови перебувають під керуванням Росії як Южно-Курильський округ Сахалінської області. На них претендує Японія, яка називає їх своїми Північними територіями або Південною Тисімою та вважає їх частиною субпрефектури Немуро префектури Хоккайдо.

Японія та США стверджують, що до укладення мирного договору між Японією та Росією під час Другої світової війни спірні північні території залишаються окупованою територією, яка знаходиться під контролем Росії на підставі Загального наказу №1. Європарламент у резолюції «Відносини між ЄС, Китайською Республікою та Китайською Народною Республікою та безпека на Далекому Сході», прийнятої 7 липня 2005 р., закликав Росію повернути Японії «окуповані» Південно-Курильскі острови.^[26]

7 жовтня 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про питання Північних територій Японії», за яким Україна визнала Курильські острови територією Японії, яка тимчасово окупована Росією.^[27]

• Грузино-абхазький конфлікт
• Російсько-грузинська війна
• Міжнародна реакція на російсько-грузинську війну
• Міжнародне визнання Абхазії і Південної Осетії
• Російсько-українська війна
• Анексія Криму Російською Федерацією
• Війна на сході України
• Друга холодна війна
• Придністровський конфлікт
• Російська окупація Білорусі