Олег Горникевич
| Горникевич Олег | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 17 листопада 1926 (97 років) село Сихів, .svg){kind=small} II Польська Республіка, нині в складі м. Львова,  Україна |
| Помер | 26 травня 2020[1] (93 роки) Відень, Австрія[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Канада Австрія |
| Національність | українець |
| Діяльність | біохімік, фармаколог, викладач університету, невролог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | біохімія, медицина, фармакологія |
| Заклад | Віденський університет |
| Членство | Леопольдина Австрійська академія наук Наукове товариство імені Шевченка |
| Батько | о. Теофіл Горникевич |
| Мати | Ганна Яворська |
| У шлюбі з | Христина Яблоновська |
| Діти | Марія, Стефан, Йосиф, Микола |
| Нагороди |  |
 Олег Горникевич у Вікісховищі | |
Оле́г Горнике́вич (17 листопада 1926, село Сихів, тепер у складі м. Львова — 26 травня 2020, Відень, Австрія) — австрійський і канадський медик українського походження. Дійсний член НТШ, академік Німецької АН «Леопольдіна» та Австрійської АН, почесний доктор НАН України й університету в м. Кальярі (Італія). Син отця Теофіла Горникевича.
Закінчив Віденський університет.
Працював у Оксфордському університеті. Згодом очолив кафедру Інституту Кларка (Торонто). Співпрацює з Саскачеванським університетом.
Першим ґрунтовно дослідив природу хвороби Паркінсона.
Серед відзнак — Золота медаль Канадської Асоціації хвороби Паркінсона.
2000 року комітет з Нобелівських премій у галузі медицини відхилив кандидатуру О. Горникевича на присудження високої премії. Понад 200 провідних неврологів та дослідників мозку зі всього світу підписали лист, що піддав критиці рішення Нобелівського журі.
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
 | Це незавершена стаття про діяча української діаспори. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| ||||||||||||||||||||