Оцінка позиції
Оцінка позиції — всебічне вивчення особливостей і можливостей позиції, що виникла на дошці в ході шахової партії, з метою визначення плану подальшої гри. Головний фактор при виборі ходу включає розрахунок варіантів і визначення кінцевого положення, до якого прагне гравець.
Першим, хто звернув особливу увагу на елементи позиції, став основоположник позиційної школи Вільгельм Стейніц. Відповідно до його школи шахіст повинен шляхом аналізу розкладати позицію на її елементи, щоб в подальшому шляхом синтезу отримати загальну оцінку позиції, що, в свою чергу, дасть можливість намітити план гри.
Хоча цих елементів не так багато, теоретики шахів по-різному визначають їх. Проте всіх їх об'єднує думка про те, що роль одного і того ж елемента в кожній конкретній позиції може мати різне значення. Оцінки позиції бувають неефективні, коли ситуація на дошці різко змінюється з кожним ходом, коли, наприклад, йде обмін фігур або здійснюється якась шахова комбінація.
| Постійні переваги | Тимчасові переваги |
|---|---|
| матеріальна перевага, погана позиція ворожого короля, наявність прохідного пішака, слабкі пішаки і поля, пішакові островки, сильний пішаковий центр, перевага двох слонів, володіння відкритою вертикаллю, діагоналлю, горизонталлю.[1] | невдала позиція однієї фігури, дисгармонія в розташуванні фігур, перевага в розвитку, фігурний тиск в центрі, перевага в просторі.[1] |
Стратегія гри полягає в накопиченні дрібних переваг, в маневруванні з метою посилення своєї позиції і ослаблення ворожої. До прямої атаки слід переходити, лише отримавши достатню позиційну перевагу. У положеннях рівноваги, згідно з поглядами Стейніца, плюси і мінуси позиції врівноважені, тому потрібно змусити суперника порушити цю рівновагу шляхом маневрування і використовувати порушення рівноваги для захоплення і розвитку ініціативи.
Методи визначення оцінки позиції включають ряд етапів, основними з яких є:
- попередня або статична оцінка позиції: облік матеріального співвідношення сил, позиційних факторів — розташування королів, пішакова структура центру, наявність сильних і слабких пунктів.
- динамічна оцінка позиції: налагодження взаємодії сил, перспективи розвитку ініціативи, вишукування ресурсів захисту.
Статична оцінка позиції використовується перш за все для вивчення зовнішніх ознак, а динамічна — для виявлення прихованих можливостей позиції.
При розмаїтті прийомів основний принцип оцінки позиції незмінний: від статики до динаміки. Здатність шахіста правильно оцінити позицію в значній мірі визначає силу його гри.
На відміну від оцінки позиції шахістом за шахівницею, яка завжди суб'єктивна, під так званою об'єктивною оцінкою позиції розуміють результат партії, продовженої з даної позиції безпомилково граючими суперниками. Інакше кажучи, це — максимальний результат, якого кожна зі сторін може домогтися проти будь-якого суперника. Теоретично, будь-яка позиція має об'єктивну оцінку, проте в шаховій практиці така оцінка для більшості позицій неможлива.
Оскільки об'єктивна оцінка позиції ігнорує походження позиції, вона може відрізнятися від оцінки тієї ж позиції в конкретній партії; так, якщо позиція повторилася, то не виключено, що в перший раз вона вигравалась, а в другий — стала нічийною, так як суперник зможе в подальшому скористатися правилами 50 ходів або триразового повторення позиції.
- Карпов А. Е., Мацукевич А. А. Оценка позиций и план. М.: Джеймс, 1999, С. 240 ISBN 5-93527-002-1
- Котов А. А. Анализ и оценка позиции // Как стать гроссмейстером. Москва: Физкультура и спорт, 1985. C. 18—54
- Лысенко А. В. Оценка позиции. Гик. Е. Я. Компьютерные шахматы. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — С. 3—79
- Шахматы: энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. ISBN 5-85270-005-3
- Урок 1 «Как сделать правильную оценку позиции»(рос.) / youtube