ПСС (пістолет)

Пістолет самозарядний спеціальний (ПСС «Вул»)
Типпістолет безшумної стрільби
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1980-ті — досі
Операториагентурна і спеціальна розвідка, інші спецслужби
Історія виробництва
Розроблено1983 рік
ВиробникЦНДІ ТОЧМАШ (Клімовськ, СРСР/Росія)
Характеристики
Вага850 г (спорядженого)
Довжина170 мм
Довжина ствола35 мм (з патронником 71)

Набійспеціальний безшумний патрон (СП-4)
Калібр7,62 мм
Дульна швидкість200 м/с
Дальність вогню
Ефективна25-50 м
Система живленнямагазин на 6 патронів

ПСС (пістолет) у Вікісховищі

Пістолет самозарядний спеціальний (ПСС «Вул») — радянський самозарядний пістолет безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів агентурної і спеціальної розвідки збройних сил і деяких спецслужб.

Історія створення пістолетного комплексу

[ред. | ред. код]

Безшумний пістолет ПСС (індекс ГРАУ 6П28, кодове позначення НДДКР «Вул») розроблявся в період з 1979 по 1983 рік для озброєння персоналу КДБ і воєнної розвідки, які потребували самозарядної безшумної зброї. Безшумний комплекс, що включав 7,62-мм пістолет ПСС і патрон СП-4 був розроблений у науково-дослідному інституті стрілецької і пушечної зброї ЦНДІ ТОЧМАШ у Клімовську під Москвою. Конструктори Красников, Левченко, Медвецький і Петров[1]. У 1983 році на ТОЧМАШі розпочалося мілкосерійне виробництво пістолета і він був прийнятий на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони і КДБ.

Конструкція, склад комплексу

[ред. | ред. код]

У пістолеті застосовується спеціальний патрон СП-4. При пострілі куля виштовхується не пороховими газами, а спеціальним поршнем, який, надавши кулі початкову швидкість, заклинюється в гільзі і замикає усередині неї порохові гази, що забезпечує безшумність і безполум'яність стрільби.

Енергетичні показники і габарити спецпатрона визначили конструктивні особливості пістолета. Ствол пістолета зроблений окремим від патронника, розміри руків'я визначаються довжиною гільзи. У пістолеті використовується схема автоматики з вільним затвором, при цьому поворотна пружина затвора розташована всередині затвора над стволом, на напрямному стрижні. Рухомий у поздовжній площині патронник має можливість відкочуватися назад приблизно на 8 міліметрів. Ударно-спусковий механізм пістолета в цілому запозичений у пістолета Макарова. Відокремлюємий коробчатий магазин вміщує шість патронів. У конструкції передбачена затворна затримка, що забезпечує утримання затвора в задньому положенні після вичерпання всіх набоїв.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Сучасна стрілецька зброя і боєприпаси. Online-енциклопедія стрілецької зброї XX і XXI століть. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 5 лютого 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]