Парк культури і відпочинку імені Горького (Луганськ)

Парк культури і відпочинку імені Горького
Парк напередодні відкриття, 1936 рік
48°34′28.599996099998″ пн. ш. 39°15′57.309984099991″ сх. д. / 48.57461° пн. ш. 39.26592° сх. д. / 48.57461; 39.26592
Назва на честь	Максим Горький
Тип	парк культури та відпочинку[d]
Статус	пам’ятка садово-паркового мистецтва
Відкрито	серпень 1936
Архітектор	Шеремет Олександр Степанович
Країна	Україна
Розташування	Кам'янобрідський район (Луганськ)
Водний об'єкт	Лугань
Парк культури і відпочинку імені Горького Парк культури і відпочинку імені Горького (Україна)

Парк культури і відпочинку імені Горького — найпопулярніший парк у Луганську в 1930-х і 1950-х — 1960-х роках.

Після заснування у 1928 році Центрального парка культури і відпочинку імені Горького в Москві подібні рекреаційні зони стали планувати по всьому СРСР.

На початку 1930-их років старший архітектор Олександр Шеремет розробив проект парка на березі річки Лугань біля руїн старого Червоного млина.

Роботи розпочались у травні 1935 року. Тисячі городян-ентузіастів прийшли на допомогу будівельникам. 18 серпня 1936 року парк урочисто відкрили. До цієї події поет-пісняр Михайло Матусовський спеціально підготував «Пісню парка».^[1]

У парку функціонували фонтани, три волейбольні й один баскетбольний майданчики, тенісні корти, 57-метрова парашутна вишка, трапеції, оранжерея. Танцювальний майданчик, що вміщав п’ять тисяч осіб, був на той момент найбільшим в Україні. Парк освітлювали 400 електроламп. Фонтани на добу виливали 80 тисяч відер води.^[2]

25 липня спеціально до відкриття була прокладена трамвайна лінія довжиною 1,8 км. До парка Горького пустили шість трамваїв двох маршрутів № 7 і 8.

У 1937 році була відкрита дитяча залізнична колія, якою їздив реконструйований старий паровоз і маленькі відкриті вагони. Довжина – 2,5 км.

У 1941 року на території парку проходили військову підготовку новобранці 395-ї стрілецької дивізії.

У 1945 році встановлений Пам’ятник полеглим при обороні Луганська.

Парашутна вишка — один з найпопулярніших атракціонів парка.

Уся конструкція зварювалась з окремих секцій просто на території парка. Установка за допомогою лебідки тривала сім годин. Повна висота вишки становила 57 м, висота до майданчика для стрибків – 46 м, вага – 25 т, гвинтові сходи мали 200 щаблин.^[1]

Вхід до Парку був оформлений колонадою у грецькому стилі. По бокам стояли статуї фізкультурників. Один з фонтанів прикрашала скульптура у вигляді стрибаючої у воду дівчини.

Однак найвідомішою скульптурою стала Дівчина з веслом.

Скульптор Іван Шадр^[ru] (1887–1941) виконав спеціально для Центрального парку Горького в Москві. Скульптура зображала оголену дівчину на весь зріст з веслом у правій руці. Форма голови дівчини була чітко змальована, волосся дуже туго натягнуте і закручене в два «ріжка», лоб і потилиця повністю відкриті. Висота фігури разом з бронзовим постаментом була близько 12 метрів. Вона була встановлена в центрі фонтану на головній магістралі Парку імені Горького в 1935 році. Згодом гіпсові копії дівчини з веслом (окрім Івана Шадра, подібні фігури дівчини, але в купальнику і веслом у лівій руці виконав Ромуальд Іодко) стали прикрашати парки по всьому СРСР.

Проте скульптуру Івана Шадра піддали гострій критиці за еротизм. За легендою, у 1936 році її перемістили в парк культури і відпочинку Луганська. Архітектор Олександр Шеремет розмістив скульптуру у гроті, виконаного технічним керівником Зеленбуду М. Стефановичем.^[3]

Напередодні війни скульптура безслідно зникла.

В оранжереї до відкриття парка було вирощено близько мільйона квітів, зокрема агави, герані, драцени, левкої. Квіти висаджували уздовж алей. Завдання з озеленення парка було покладено на Зеленбуд. Але в оранжереї також працювало багато добровольців.

Уже у 1980-их роках парк був занедбаний. У 1985 році унаслідок повені усі комунікації були знищені.

У наступні роки робились спроби реконструювати парк.

• Документальний фільм про Луганськ, 1930-ті роки [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.]. Друга частина присвячена Парку Горького.