Вірш-пейзаж
"Пейзажна лірика" — умовна назва ліричного жанру, в якому йдеться про художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної.
У різні культурно-історичні епохи вірш-пейзаж посідав не однакове місце в поезії. Був майже відсутній у добу класицизму, натомість набув особливого поширення в період романтизму.
В українській ліриці вірш-пейзаж — один із основних жанрів, зазнавав емоційної інтимізації:
- Падає з дерев пожовкле листя,
- День уже в обіди догорів, —
- Кажуть, що вночі на передмістя
- Осінь приблукала з хуторів.
- В центрі вона буде завтра ранком,
- Повагом вступаючи туди…
- Що ж! Приходь, задумлива селянко, —
- Я тебе побачити радий (Є. Плужник).
Жанр віршів-пейзажів набув широкого розповсюдження у Китаї, у рамках філософсько-естетичної концепції шань-шуй ("гори-води"). Окремим напрямком, наближенішим до людської діяльності, стала поезія тянь-юань (田園, "ниви-сади": див. Fields and Gardens poetry[en]). Подальшу інформацію можна зокрема знайти у статті Китайська поезія періоду Тан.
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
- Вірш-пейзаж, або Пейзажна лірика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 193.
- Пейзажна лірика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 195.