Повстенко Олекса Іванович

Повстенко Олекса Іванович
Народився25 лютого 1902(1902-02-25)
м. Хащувате, Гайсинський повіт, Подільська губ. Р.І.
Помер1973
Вашингтон, США
ПохованняЦвинтар святого Андрія
Країна УНР
 Українська РСР
 СРСР
 США
Діяльністьархітектор, музейник
ЗакладДержавний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей»
УчасникУкраїнська революція (1917—1921)
Посададиректор музеюd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Повстенко.

Олекса Іванович Повстенко (* 25 лютого 1902(19020225) — 15 січня 1973) — український архітектор, історик мистецтва, член наукової ради Софійського архітектурно-історичного музею (1939—1941), а від 1941 — директор. Олекса Повстенко 1941 року врятував святу Софію від знищення радянськими військами перед їх відступом під час Другої світової війни, а на еміграції написав про неї свою цінну монографію, яку досі вважають неперевершеною у своїй тематиці:[1]Учасник визвольної боротьби УНР — козак 6-ї Запорізької дивізії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1902 року на Поділлі, в селі Хащувате, Гайсинського повіту[2].

Учасник Українських визвольних змагань, був козаком Богданівського полку.

У 1927 році закінчив Волинський індустріальний політехнікум в Житомирі та аспірантуру НДІ промислового будівництва в Харкові.

Викладав у Харківському будівельному технікумі до 1934 р[3], працював інженером-архітектором.

У 1935 році після перенесення столиці УРСР в Київ отримав посаду архітектора в Наркоматі освіти[2].

У 30-ті роки проектував численні житлові та громадські будівлі: шкіл, бібліотек, клубів в різних містах України, Харківський педагогічний інститут, будинок Харківської астрономічної обсерваторії та ін.[4], брав участь в архітектурних виставках.

У 1937 році Повстенко призначений керівником відділу при республіканському правлінні Спілки архітектури України.

У 1941 році Олекса Іванович став директором Софіївського архітектурно-історичного музею, перешкодив підриву собору під час відступу радянських сил з Києва.

У роки війни, німці заарештували Лева Силенка. Олекса Повстенко, Нестор Городовенко, Віктор Приходько та Петро Дяченко виступили поручителями, і Силенко був звільнений. У розмові О. Повстенко сказав: "Бачу, на обличчі сліди есесівських ударів. Вони могли тебе розстріляти або вислати у Німеччину до концтабору. Ми за тебе поручилися, як знаєш. Краще, якби ти виїхав за межі України - до Словаччини, Німеччини чи Австрії, а звідти до Швейцарії. Або у Галичині підеш до партизанів. Але, як на мене, ти родився бути філософом і на солдата не надаєшся".[5]

Під час німецької окупації з 1941 по 1943 рік залишався керівником Софійського музеєм у Києві.[4] За однією з версій, пізніше потрапив у німецький концтабір, звідки був визволений у 1945 році. За іншою, виїхав разом з німцями, забравши з собою частину дуже цінних оригінальних, зокрема, фотографічних, матеріалів (частина з яких зберігається в особовому фонді Михайла Гоція Архіву Українського Вільного Університету).

Після війни опинився в американській зоні окупації. Згодом, у 1949 році, емігрував до Сполучених Штатів, де працював у відділі архітектури Капітолію у Вашингтоні, округ Колумбія. Спроектував Свято-Троїцький кафедральний собор у Вінніпезі (1949). Є автором кількох книг, серед яких праці з історії українського мистецтва, історичні карти Києва та ін.[4]

У 1954 році вийшла праця Повстенка Катедра св. Софії у Києв видання УВАН у Нью-Йорку, в якій розмістив 336 фотографій святині. Друк цієї роботи спонукав видання аналогічного дослідження в УРСР, але вже з метою продемонструвати «постійну турботу партії й уряду про видатну пам'ятку архітектури»:[1]

З 1959 року — архітектор-проектувальник Капітолію США. Також розробляв проекти на замовлення бібліотеки Конгресу США, Верховного суду, сенату США, ботанічного саду.

Брав участь у житті української діаспори, був членом Української вільної академії наук і Наукового товариства імені Тараса Шевченка[3].

Помер 1973 року у Вашингтоні, похований на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

16 серпня 2023 року у місті Дніпро вулицю Дунаєвського перейменували на вулицю Олекси Повстенка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Інтродукція, С. 19 // Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992—2002. — К.: Висока Полиця, ВД Факт, 2011. — 504 с.
  2. ↑ а б Єсюнін С. (2021). Забудова та архітектура м.Проскурова у 20-х-30-х роках ХХ ст.(Хмельницькі краєзнавчі студії). Хмельницький: ФОП Стрихар. с. 108.
  3. ↑ а б Українець, який проєктував американський Капітолій. ukrrain.com. Процитовано 3 травня 2023.
  4. ↑ а б в Kyiv: al'bom arkhitekturnykh pamiatok nashoi stolytsi = The album of the architectural monuments of the Ukrainian capital Kiev by Povstenko, Oleksa: Illustrated wrappers (1946) | RARE PAPER INC. www.abebooks.co.uk (брит.). Процитовано 27 липня 2024.
  5. ↑ http://chtyvo.org.ua/authors/Lysenko_Svitoslava/Uchytel_Sylenko/
  • Микола Кресальний. Софійський заповідник у Києві: Архітектурно-історичний нарис. — К.: Держбудвидав, 1960.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Повстенко О. Історія українського мистецтва ч. 1. — Нюрнберґ-Фюрт: Час, 1948. — 56 с.
  • Повстенко О. Катедра св. Софії у Києві. — Нью-Йорк: УВАН, 1954. — 471 с.
  • Повстенко О. Військова катедра св. Миколи в Києві (до 20-тиліття з часу руйнування)// Нові дні. — Торонто. — Липень/серпень 1956. — Ч. 78/79. — С. 17-23.
  • Повстенко О. Катедра Св. Софії у Києві й доля архітектурних пам'яток великокняжої доби. — Нью-Йорк: Свобода, 1969. — 31 с.; 2-е видання: Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. IV: збірка наукових праць, присвячена 170-літтю з дня народження Никодима Павловича Кондакова (1844–1925) / Від. ред. д. іст. наук, проф. Ю. А. Мицик; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. – К., 2014. – С. 563–586.
  • Повстенко, Олекса. Катедра св. Софії у Києві в 1920–1940 роках / Олекса Повстенко // Пам’ятки України. — 1996. — № 3–4. — С. 12–15.
  • Повстенко О. І. Золоті ворота / публікація, редагування Д. С. Гордієнка // Софійські читання. Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції “До 90 річчя від дня народження відомого дослідника пам’яток Національного заповідника “Софія Київська”, д. і. н. Сергія Олександровича Висоцького”. К., 2015. С. 353–355.
  • Повстенко О. І. Велика княгиня Ольга в народній пам’яті і в історії Києва / публікація, редагування Д. С. Гордієнка // Софійські читання. Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції “До 90 річчя від дня народження відомого дослідника пам’яток Національного заповідника “Софія Київська”, д. і. н. Сергія Олександровича Висоцького”. К., 2015. С. 356–367.


Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Одарченко П. Олекса Повстенко: архітектор і мистецтвознавець // Сучасність. Мюнхен, 1973. Ч. 9(153). С. 61–75.
  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • Малаков Д. Архітектор Олекса Повстенко // Малаков Д. Про киян відомих і невідомих. К.: Киїй, 2019. С. 268–294.
  • Гордієнко Д. Питання охорони пам’яток в Україні в умовах повоєнної окупації у працях Олекси Повстенка // Карнабідівські читання: зб. наук. пр. / Нац. архітектур.-іст. заповідник “Чернігів стародавній”, Центр пам’яткознавства Нац. акад. наук України і Укр. т ва охорони пам’яток історії та культури; [редкол.: Ю. О. Соболь (голова) та ін.]. – Чернігів: Десна Поліграф, 2019. Вип. 4. С. 93–104.

Посилання

[ред. | ред. код]


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повстенко_Олекса_Іванович&oldid=43614566