Пораке рудощокий
Пораке рудощокий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Nyctidromus albicollis (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Caprimulgus albicollis Hydropsalis albicollis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Пора́ке рудощокий[2] (Nyctidromus albicollis) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в США, Мексиці, Центральній і Південній Америці[3].
Довжина птаха становить 22-28 см. Крила широкі, округлої форми, хвіст відносно довгий. Існують дві морфи: сірувато-коричнева і рудувато-коричнева. У представників сіруватої морфи тім'я і потилиця сірі, контрастують з рудувато-коричневими щоками. Верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована коричними і каштановими плямками, на плечах білуваті і бурі плямки. На горлі біла пляма, груди сіруваті, нижня частина тіла коричнева, поцяткована тонкими темними смужками. У представників рудувато-коричневої морфи тім'я і спина є більш рудувато-коричневими, контраст з щоками є менший. У самців на крилах є білі плямі, помітні в польоті, крайні стернові пера на кінці білі. У самиць смуга на крилах є вузька, коричнева, білі плями на хвості менші.
Виділяють шість підвидів:[4]
- N. a. insularis Nelson, 1898 — острови Лас-Трес-Маріас[es] (біля західного узбережжя Мексики);
- N. a. merrilli Sennett, 1888 — південь Техасу і південний схід Мексики;
- N. a. yucatanensis Nelson, 1901 — західне і східне узбережжя Мексики, півострів Юкатан, Беліз і центральна Гватемала;
- N. a. gilvus Bangs, 1902 — від центральної Панами до північної Колумбії, можливо, також до західної Венесуели;
- N. a. albicollis (Gmelin, JF, 1789) — від південної Гватемали до Гвіани, центральної Бразилії і північної Болівії;
- N. a. derbyanus Gould, 1838 — центральна і південна Бразилія, Парагвай і північно-східна Аргентина, трапляються в Уругваї][5].
Рудощокі пораке поширені від Техасу і північно-східної Мексики до нижньої течії річки Парана в Аргентині. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях і чагарникових заростях, на луках, пасовищах, болотах і плантаціях[6][7]. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Відкладають яйця в неглибоку ямку в землі, серед опалого листя. В кладці 1-2 яйця.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливого заходу зі збереження. За оцінками дослідників, популяція рудощоких пораке становить 20 мільйонів птахів.
- ↑ BirdLife International (2016). Nyctidromus albicollis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Cleere, Nigel (1998). Nightjars: a Guide to Nightjars and Related Nightbirds. Nr. Robertsbridge (East Sussex): Pica Press. ISBN 1-873403-48-8.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 травня 2022.
- ↑ Azpiroz, Adrián B.; Menéndez, José L. (2008). Three new species and novel distributional data for birds in Uruguay. Bull. B.O.C. 128 (1): 38—56.
- ↑ Accordi, Iury Almeida; Barcellos, André (2006). Composição da avifauna em oito áreas úmidas da Bacia Hidrográfica do Lago Guaíba, Rio Grande do Sul [Bird composition and conservation in eight wetlands of the hydrographic basin of Guaíba lake, State of Rio Grande do Sul, Brazil]. Revista Brasileira de Ornitologia. 14 (2): 101—115. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ Ingels, J.; Oniki, Y.; Willis, E.O. (1999). Opportunistic adaptations to man-induced habitat changes by some South American Caprimulgidae (PDF). Revista Brasileira de Biologia. 59 (4): 563—566. doi:10.1590/S0034-71081999000400005. PMID 23505644.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |