Посольство Японії в Україні

Посольство Японії в Україні
КраїнаЯпонія Японія
ПосолМасаші Накаґоме
Відкрите20 січня 1993
АдресаУкраїна Україна, Київ 04053, Велика Житомирська вулиця, буд. 34-Б
50°27′20.664000099995″ пн. ш. 30°30′32.292000100005″ сх. д. / 50.45574° пн. ш. 30.50897° сх. д. / 50.45574; 30.50897
Офіційний вебсайт
Мапа

Посо́льство Япо́нії в Украї́ні (яп. 在ウクライナ日本国大使館, ざいうくらいなにっぽんこくたいしかん, МФА: [d͡zai̯ukuɾa.ina nip̚.ponkoku tai̯ɕi̥kaɴ]) — офіційне представництво в Японської Держави в Україні. Розташоване у будівлі на Великій Житомирській, 34-Б. Очолюється надзвичайним і повноважним послом.

Історія

[ред. | ред. код]

Японія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року та встановила дипломатичні відносини з нею 26 січня 1992 року[1]. 20 січня 1993 року в Україні відкрилося посольство Японії. Протягом 12 червня 1992 — 19 січня 1993 року послом Японії в Україні за сумісництвом був призначений Посол Японії в РФ Едамура Суміо. У вересні 1994 року відбулася реєстрація посольства України в Японії, офіційне відкриття якого відбулося 23 березня 1995 року.

Посольство розташовувалося в Печерському районі Києва, поряд із будівлею Кабінету міністрів України. 5 жовтня 2022 року переїхало у відновлену будівлю на Великій Житомирській, 34-Б.

Посли в Україні

[ред. | ред. код]

Список Надзвичайних та Повноважних Послів Японії в Україні[2]:

  1. Едамура Суміо (12 червня 1992 — 13 квітня 1993), посол з резиденцією в Москві
  2. Суедзава Шьоджі (13 квітня 1993 — 1 жовтня 1996), посол з резиденцією в Києві
  3. Курокава Юджі (21 жовтня 1996 — 28 травня 1999)
  4. Хонда Хітоші (21 липня 1999 — 1 вересня 2002)
  5. Амае Кішічіро (20 вересня 2002 —30 вересня 2005)
  6. Мабучі Муцуо (4 жовтня 2005 — 1 вересня 2008)
  7. Ідзава Тадаші (3 вересня 2008 — 26 серпня 2011)
  8. Саката Тоічі (1 вересня 2011 — 29 серпня 2014)
  9. Сумі Шігекі (29 серпня 2014 — 26 листопада 2018)[3]
  10. Кураі Такаші (4 грудня 2018 — 27 серпня 2021)
  11. Мацуда Кунінорі (9 грудня 2021 — 13 жовтня 2024)[4]
  12. Масаші Накаґоме (з 21 жовтня 2024)[5]

Консульство Японії в Одесі

[ред. | ред. код]
  1. Ракшеєв Олександр Васильович (1892—1897), почесний консул[6]
  2. Тодо Сіро (в.о.) (1888—1899), віце-консул
  3. Каметаро Ііджіма (1900—1904; 1905—1906), Ген.консул
  4. Наохіко Фукуда (1906—1909), Ген.консул
  5. Ясутсуґо Ґото (1909—1910), консул
  6. Сейго Сасакі (佐々木静吾; 1926 р.)
  7. Камімура Шініті (同上村伸一; 1926—1927 рр.)
  8. Шімада Шігеру (島田滋; 1927—1930 рр.)
  9. Нагучі Яшіо (野口芳雄; 1930 р.),
  10. Танака Бунічіро (田中文一郎; 1930—1934 рр.), консул[7][8]
  11. Хірата Мінору (平田稔; 1934—1937 рр.).

Консульство Японії у Львові

[ред. | ред. код]
  1. Ясутсуґо Ґото (1939), консул[9]

Див. також

[ред. | ред. код]
Посольство Японії в Україні
у соціальних мережах
Посольство Японії в Україні на сайті Facebook


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Історія двосторонніх відносин // Посольство України в Японії
  2. ↑ Список Надзвичайних та Повноважних Послів Японії в Україні. www.ua.emb-japan.go.jp. Посольство Японії в Україні. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  3. ↑ Президент прийняв вірчі грамоти від послів іноземних держав в Україні 01/12/2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014.
  4. ↑ Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у послів низки держав. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  5. ↑ До Києва прибув новий посол Японії в Україні Масаші Накаґоме
  6. ↑ Експозиція японських товарів при японському імперському консульстві в Одесі наприкінці ХІХ ст. як елемент іміджевої політики Японії
  7. ↑ Tanaka, Bun'ichirō, 1885-
  8. ↑ КОНСУЛ «ПІД ПИЛЬНИМ ОКОМ»: ТАНАКА БУН'ІЦІРО В ОДЕСІ
  9. ↑ Японський консулят у Львові. — Кріваві бої з повстанцями біля Києва. — Кроваві події в Бережанщині. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Посольство_Японії_в_Україні&oldid=43734815