Православ'я в Албанії

Православ'я в Албанії — одна з трьох найбільших конфесій сучасної республіки Албанія. Православ'я сповідує понад 20% населення Албанії. Раннє християнство прийшло на територію сучасної Албанії у римську епоху. Візантійський обряд у цілому був першою і переважною формою християнства серед албанських племен у V-XV століттях, коли вони відчули на собі як сильний вплив Візантійської імперії, так і сусідніх слов'янських племен, що розселилися на її території і прийняли православ'я. Після першого падіння Константинополя у 1204 році від ударів хрестоносців, албанське узбережжі потрапляє у зону впливу католицької Венеції. З православ'ям починає конкурувати і католицтво, особливо у північних і прибережних регіонах країни, орієнтованих на торгівлю з Італією і Далмацією ще з античних часів.

Історія[ред. | ред. код]

Релігійним розколом у середньовічній Албанії, також як і у сусідній Боснії і Герцеговині, вміло скористалася Османська імперія, яка розширювала свої володіння. У XV-XIX століттях більшість албанців вперше за свою історію об'єдналися політично, територіально і економічно під прапорами ісламу. В обмін на перехід до ісламу турецькі султани зробили албанців опорою своєї влади на Балканах. Незважаючи на те що у зеніті Османської імперії на Балканах іслам сповідували до 80% албанців, його реальне проникнення у життя албанського суспільства залишалося і залишається під питанням. У цілому, іслам в Албанії розглядався як засіб просування по кар'єрних сходах в умовах нової влади. Православ'я і католицтво продовжували таємно сповідатися протягом усього періоду Османа. Більш того, більшість албанців-арнаутів, розселених османами на грецьких землях на південь продовжували дотримуватися православ'я і поступово увійшли до складу грецького народу після здобуття ним незалежності у 1830 році. Частина православних албанців (арбереші), що не змирилася з турецьким режимом і переселилася до Південної Італії, довгий час підтримувала давні православні традиції на півдні цієї країни, хоча з часом більшість їхніх нащадків поступово перейшло до католицтва. Також, після здобуття Албанією незалежності у 1912 році, у країні почалося посилення впливу Італії що знову призвело до зростання популярності католицтва, як правило за рахунок ісламу. Заборона на будь віросповідання у соціалістичній Албанії 19641989 років призвела до поширення атеїзму і агностицизму. У сучасній Албанії у цілому спостерігається тенденція до більшої європеїзації населення у зв'язку з прагненням до вступу до ЄС. Також посилюється економічна інтеграція з Італією і особливо Грецією, де проживають численні економічні іммігранти з Албанії. Албанці традиційно добре володіють грецькою мовою. Все це призводить до посилення ролі християнських віросповідань у країні.

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика православних віруючих в Албанії.

Статистика ARDA (2015)[1]
Рік Кількість Відсоток Територія Примітки
1800 67922 16,14% інші кордони
1850 90358 18,07% інші кордони
1900 160000 20% інші кордони
1925 205616 20,96% сучасні кордони
1950 257472 21,20% сучасні кордони
1975 110067 4,53% сучасні кордони
1990 160562 4,65% сучасні кордони
1995 468214 13,94% сучасні кордони
2000 352218 10,65% сучасні кордони
2005 278063 8,69% сучасні кордони
2010 222873 7,07% сучасні кордони
2015 174336 5,45% сучасні кордони


Статистика PEW[2]
Рік Кількість Відсоток

від населення

Відсоток

від християн

Примітки
2010 240 000 7,5% 41,5%

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Religious Characteristics of States Dataset Project: Demographics v. 2.0 (RCS-Dem 2.0), COUNTRIES ONLY [Архівовано 2019-01-19 у Wayback Machine.].
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 18 січня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)