Пізня крейда

Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Палеоген, P Палеоцен, P1 Данський, P1d молодше
Крейда, K Верхня/Пізня, K2 Маастрихтський, K2m 66,0 72,1
Кампанський, K2km 72,1 83,6
Сантонський, K2s 83,6 86,3
Коньякський, K2k 86,3 89,8
Туронський, K2t 89,8 93,9
Сеноманський, K2c 93,9 100,5
Нижня/Рання, K1 Альбський, K1alb 100,5 ~113,0
Аптський, K1apt ~113,0 ~125,0
Баремський, K1br ~125,0 ~129,4
Готерівський, K1g ~129,4 ~132,9
Валанжинський, K1v ~132,9 ~139,8
Беріаський, K1b ~139,8 ~145,0
Юра, J Верхня/Пізня, J3 Титонський, J3tt древніше
Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[1].
Мапа Землі 90 млн р. т.

Пізня крейда, верхня крейда — пізніша з двох епох крейдового періоду мезозойської ери. Почалася 100,5 млн років тому, закінчилася 66,0 млн років тому, тривала 34,5 млн років[2].

Охоплює сеноманський, туронський, коньякський, сантонський, кампанський та маастрихтський віки[2].

Час розквіту динозаврів. З'явилися гадрозаври (Hadrosauridae), анкілозаври (Ankylosauria), рогаті динозаври (Ceratopsidae) в Азіамериці; титанозаври (Titanosauridae) та абелізавр (Abelisaurus) в Гондвані.

Птахи ставали ще поширенішими та різноманітнішими, замінюючи птерозаврів (Pterosauria), які відступили до дедалі спеціалізованіших екологічних ніш.

У морях раптово з'являються мозазаври (Mosasauridae) й досить урізноманітнюються. Також з'являються багато з сучасних родин акул, гігантські (3 м завдовжки) пінгвіноподібні пліозаври (Polycotylidae) і величезні (13 м завдовжки) довгошиї еласмозаври. Ці хижаки їли костистих риб (Teleostei), які своєю чергою еволюціонували у розвинутіші та сучасніші форми (Neoteleostei).

Близько до кінця крейдового періоду квіткові рослини урізноманітнилися, опосуми і примітивні плацентарні (Eutheria) ссавці теж стали поширенішими.

Наприкінці пізньої крейди, що був і кінцем всієї мезозойської ери, відбулося крейдове вимирання — масове вимирання, що зазнали багато різних груп живих істот.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. а б International Chronostratigraphic Chart (PDF). International Commission on Stratigraphy. 2015-01. Архів (PDF) оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Dodson, Peter & Britt, Brooks & Carpenter, Kenneth & Forster, Catherine A. & Gillette, David D. & Norell, Mark A. & Olshevsky, George & Parrish, J. Michael & Weishampel, David B. The Age of Dinosaurs. Publications International, LTD. Pp. 103—104. ISBN 0-7853-0443-6. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Крейда
Рання Пізня
Беріас | Валанжин | Готерів | Барем | Апт | Альб Сеноман | Турон | Коньяк | Сантон | Кампан | Маастрихт