Піщанка (селище)
селище Піщанка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Тульчинський район |
Тер. громада | Піщанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05100090010032954 |
Облікова картка | Піщанка |
Основні дані | |
Засновано | 1734 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 7.47 км² |
Населення | 5 137 (інформація Держстату на 01.01.2022) |
Густота | 708.97 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 24700 |
Телефонний код | +380 4349 |
Географічні координати | 48°12′21″ пн. ш. 28°53′20″ сх. д. / 48.20583° пн. ш. 28.88889° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 232 м |
Водойма | річка Хрустова
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Попелюхи |
До станції: | 5 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 172 км |
- автошляхами: | 140 км |
Селищна влада | |
Адреса | 24700, Вінницька обл., Тульчинський р-н, смт Піщанка, вул. Центральна, 85 |
Голова селищної ради | Крижанівський Олександр Іванович |
Карта | |
Піщанка у Вікісховищі |
Піща́нка — селище в Україні, адміністративний центр Піщанської селищної громади Тульчинського району Вінницької області.
Селищем протікає річка Хрустова, ліва притока Кам'янки.
В околицях знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Кукулянська дача.
Піща́нка — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Піщанської тергромади.
За адміністративним поділом 16 – 18 ст. – Піщанка підпорядковувалася Брацлавському повіту на Поділлі;
В історичних джерелах вона вперше згадується у 1734 році під назвою Піщана. Через 50 років село стало називатись Піщанкою.
З 1793 року містечко увійшло до Ямпільського повіту;
З 1812 року – входить до Ольгопільського повіту Подільської губернії;
З 1923 року – стає центром Піщанського району, Тульчинського округу;
З 1962 року – приєднано до Крижополя;
З 22 грудня 1966 року – відновлено статус районного центру Піщанського району, Вінницької області;
17 липня 2020 року – ліквідовано Піщанський район. Селище стає центром Піщанської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області.
Існує 2 версії походження назви селища. За першою – назва походить від легких піщаних ґрунтів, на яких добре ростуть коренеплоди та баштанні рослини.
Втім, за одним з переказів, назва селища походить від слова «писк», «пищати». У далеку давнину тут, у густому лісі, переховувалися жінки з дітьми від набігів кочівників, втікачі з турецької неволі, а також знедолені знущаннями кріпаки, їх виловлювали й жорстоко катували. Жіночий та дитячий плач сповнював ліс. Кати назвали цей плач писком. Так і прижилося це слово до місцевості, а пізніше й до села. Першим поселився тут український козак Квітка.
15 серпня 1919 р. у бою проти комуно-московських військ за Піщанку було тяжко поранено командира 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Олександра Вишнівського.
У селищі діє Піщанський краєзнавчий музей.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5551 | 98.18% |
російська | 53 | 0.94% |
циганська | 21 | 0.37% |
румунська | 11 | 0.19% |
єврейська | 9 | 0.16% |
білоруська | 3 | 0.05% |
польська | 2 | 0.04% |
німецька | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 3 | 0.05% |
Усього | 5654 | 100% |
Перша церква Свято-Успінська збудована у 1747 р. – дерев’яна тісна; розібрана у 1855 р. Нова церква збудована у 1848 – 1855 рр. – цегляна п’ятиверха, дах залізний, з окремою цегляною дзвіницею. Довжина 12 саж. (25.6 м), ширина 8 саж. (17 м), висота 16 саж. (34 м)
Також відома церква Різдва Христа з 1778 року, яку перетворено з уніатської (греко-католицької) на православну в 1794 р. Нова споруда 1853 р.
Найновіша церква побудована з червоної цегли в 2011 році на кошти інвесторів. Вона має 2 куполи. Знаходиться на центральній вулиці, біля школи і за меморіалом слави повз якого і проходить доріжка до центрального входу. В церкві знаходиться багато ікон. Туди приходять віруючі з усього селища. Там є церковний хор і також працює недільна школа, де люди дізнаються про церковне життя та звичаї.
За 5 км розташовується станція Попелюхи. Курсують електропоїзди приміського сполучення Одеса-Вапнярка і Жмеринка-Попелюхи. Пасажирські поїзди не зупиняються, тому на них необхідно сідати на сусідній станції Рудниця (що за 10 км від Піщанки), або ж їхати з Попелюх електричкою до Вапнярки чи Жмеринки, і вже там сідати на поїзд.
Автодорога до обласного центру проходить автошляхом Р08.
Народилися:
- Юлія Рябчинська — олімпійська чемпіонка мюнхенської Олімпіади у веслуванні на байдарці.
- Савицький Костянтин Амосович — заслужений діяч наук УРСР, знавець виведення гречки,
- Харжевський Володимир Степанович — писар штабу 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.
Помер:
- доктор права, командир І-го артполку Української Галицької Армії Ярослав Воєвідка
У селі працює будинок культури та краєзнавчий музей. Виступає хор «Діброва» та народний вокально-інструментальний ансамбль «Лаври» під керівництвом Федіра Івановича Ущаповського.
- Кукулянська дача — ботанічний заказник місцевого значення.
- В'їзд до Піщанки
- Панорама
- Будівля райдержадміністрації
- Місце, де раніше стояв пам'ятник Леніну
- Школа-ліцей
- Школа-гімназія
- Сквер відпочинку
- Універмаг
- Музична школа імені Павла Муравського (раніше штаб Г.І. Котовського)
- У спортивній школі
- Дідур Іван Михайлович разом з юними футболістами секції «Юний динамівець»
- Стадіон
- Будинок культури
- Меморіальний комплекс
- Могила Юлії Рябчинської на кладовищі
- Пам'ятник М.Ф. Підгаєцькому
- Пам'ятник ліквідаторам та жертвам аварії на ЧАЕС
- Фонтан
- У центрі
- Кафе
- Лікарня
- Меморіальна дошка лікарю Ц.В. Брояці на буділі лікарні
- Спецшкола-інтернат
- Околиця Піщанки
- Вирський Д. С. Піщанка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 264. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- П.Ф. Гальчинський, В.І. Герасимчук, В.П. Щетинін. Піща́нка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.506-514
- Погода у Піщанці
- Піщанка — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- http://ukrssr.com.ua/vinn/pishhanskiy/pishhanka-pishhanskiy
- Облікова картка ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
- maplandia
- Сайт Піщанки
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |