Ревуцький Петро Дмитрович

Ревуцький Петро Дмитрович (1847(1847) — 7 листопада 1911) — Росіянин, православного віросповідання, з потомственних дворянів Херсонської губернії, з 1911 р. — таємний радник, власник 1981 десятин землі. Одружений, мав двох дітей. П. Д. Ревуцький закінчив Рішельєвську гімназію і вчився у Новоросійському університеті, який не закінчив через хворобу. З 1866 р. він — канцелярський службовець херсонського повітового предводителя дворянства. У 1869 р. Петро Дмитрович вийшов у відставку. У 1871−1895 рр. він став почесним мировим суддею по Єлисаветградському округу, у 1874−1875 рр. — членом Єлисаветградського 217 з'їзду мирових суддів. У 1877−1882 рр. Петиро Дмитрович — голова з'їзду мирових суддів, у 1873−1898 рр. — почесний член Херсонського губернського піклування за дитячими притулками, у 1883−1892 рр. — єлисаветградський повітовий предводитель дворянства, голова Єлисаветградського комітету Російського товариства Червоного Хреста. 12 грудня 1907 р. П. Д. Ревуцький був обраний членом Державної ради від Херсонських губернських земських зборів, 8 вересня 1909 р. переобраний. Він входив до групи правого центру, обирався членом особливих комісій по законопроєктах: «Про старообрядні общини» (1909) «Про право забудови» (1911), «Про волосне земське управління» (1911) [121-124]. П. Д. Ревуцький був нагороджений орденами Святого Станіслава 3-го ступеня (1876), 2-го ступеня (1891) і 1-го ступеня (1900), Святої Анни 3-го ступеня (1886) і 2-го ступеня (1886), Святого Володимира 4-го ступеня (1888) і 3-го ступеня (1892). Похований Петро Дмитрович був у родинному склепі в Добровеличківці.

Зберігся будинок Петра Дмитровича Ревуцького в Добровеличківці, що використовувався як контора РЕМ в радянські часи, та залишки дендрологічного парку закладеного на березі річки Добра.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (10 грудня 2019)