Рея Сільвія

Рея (Реа) Сільвія (Latin: [ˈreːa ˈsɪɫu̯ia]), також відома як Ілія^[1] була міфічною матір’ю близнюків Ромула та Рема, які заснували Рим.^[2] Її історія описана в першій книзі Ab Urbe Condita Libri з Лівія^[3],також і в Римській історії Кассія Діона. ^[4] У легенді про Рею Сільвію розповідається те, як Марс зґвалтував її, коли вона була весталкою, і в результаті цього вона народила Ромула та Рема.^[5] Дана подія багато разів зображена в римському мистецтві^[6]: історія згадувалася і в «Енеїді»,^[7] і в творах Овідія.

На честь Реї Сільвії названий астероїд, супутники якого мають назву Ромул і Рем.

Згідно з розповіддю Лівія, Рея Сільвія була дочкою Нумітора, царя Альба-Лонги, і походила від Енея. Молодший брат Нумітора Амулій захопив трон і вбив свого брата, а потім змусив Рею Сільвію стати весталкою, жрицею богині Вести. Оскільки весталки не могли бути у шлюбі, це гарантувало, що рід Нумітор не буде мати спадкоємців. Однак Рея завагітніла близнюками Ромулом і Ремом від бога Марса.^[5]

За словами Плутарха, вона повірила в це, тому що бачила, як про її дітей доглядають дятел і вовк – тварини, які були священні для Марса.^[8] У розповіді йдеться про те, що Рея Сільвія пішла в священний для Марса гай, щоб набрати воду для використання в храмі ^[9]. Тут вона зустріла Марса, який намагався її зґвалтувати, вона забігла в печеру, щоб втекти від нього, але марно. Згодом Марс пообіцяв, що її діти будуть чудовими.^[10] Пізніше римський історик Лівій поставив під сумнів ці твердження про батьківство її дітей. ^[11]

Богиня Веста, для того щоб показати своє невдоволення і неприйняття дітей Реї Сільвії, змусила погасити священний вогонь у її храмі, потрясла свій вівтар і закрила очі свого образу.^[12] За словами Еннія, богиня Венера була більш прихильною до Реї Сільвії^[13] та її тяжкого становища.

Коли Амулій дізнався про народження Ромула і Рема, він ув’язнив Рею Сільвію і наказав своєму слузі вбити маленьких близнюків. Але слуга виявив милосердя і відпустив їх на річку Тибр, яка, розлившись, залишила немовлят у водоймі біля берега. Там вовчиця ("лупа"), яка щойно втратила власних дитинчат, знайшла і вигодувала їх.^[14] Рея Сільвія була врятована від смерті завдяки заступництву дочки Амулія - Анті.^{[15] [16]} Проте, за словами Овідія, Рея Сільвія в кінцевому результаті сама кинулася в Тибр.^[17]

Через роки Ромулу і Ремові вдалося скинули Амулія. Потім вони відправилися засновувати Рим.^{[18] [19]}

Незважаючи на те, що Лівій евгемеристично і реалістично розкриває цей міф, можна зрозуміти, що історія про те, як Марс зґвалтував Рею Сільвію, продовжувала набувати широкого визнання. Це можна помітити у повторювальності теми Марса, що відкриває Рею Сільвію в римському мистецтві: на барельєфі вівтаря Казалі (музеї Ватикану), у вигравірованому склі на Портлендській вазі (Британський музей) або на саркофазі в Палаццо Маттеї. Відкриття Марсом Реї Сільвії є прототипом «сцени винаходу» («сцена відкриття»), розповсюдженої в римському мистецтві; у грецьких прикладах подаються Діоніс і Аріадна або Селена та Ендиміон.

Портлендська ваза містить сцену, яка була інтерпретована як зображення «винаходу» або ж наближення Реї Сільвії Марсом.^[20]

У Національному Романському музеї є зображення Реї Сільвії, яка спить під час зачаття Ромула і Рема на рельєфі.^[21]

Якщо звертатися до версії, яка представлена Овідієм, саме річка Аніо змилується над нею і запрошує її правити його царством.^[22]

В «Енеїді» Анхіз пророкує, що Рея Сільвія народить Ромула і Рема від Марса.^[23]

Виношування Ромула Реєю Сільвією також згадується в римському творі «Чування Венери».^[24]

• У статті Розанни Лауріоли Рея Сільвія постає як приклад того, що жертви зґвалтування в римських міфах цінуються більше як матері й каталізатори змін, ніж як окремі особи.^[25]
• У статті Ревіки Гершт і Соні Мурінк зображення зґвалтування Реї Сільвії Марсом поділяють на цілих сім типів.^[26]

• У науково-фантастичній повісті Девіда Дрейка «Принести світло» головний герой, який подорожує в часі, зустрічає повністю людську Рею Сільвію як симпатичну селянку, що живе в маленькій пастушій громаді на Палатинському пагорбі, яке стане містом Рим.^[27]
• У романі Ріка Ріордана Аннабет Чейз зустрічається зі Реєю Сільвією та богом річки Тибр у образах персонажів Одрі Гепберн і Грегорі Пека з фільму «Римські канікули».^[28]

• Еней
• Заснування Риму
• Рея (міфологія) 

• Livy. Book I . Ab urbe condita.
• Ennius, Quintus. The Dream of Ilia (Rhea Silvia). Annales. Book 1.

1. ↑ Dio, Cassius (1914). Dio's Roman History. Cambridge, MA: Harvard University Press. с. 13.
2. ↑ Livy (1960). The History of Early Rome. New York: Heritage Press. с. 9—11.
3. ↑ Livy (1960). The History of Early Rome. New York: Heritage Press. с. 9—11.
4. ↑ Dio, Cassius (1914). Dio's Roman History. Cambridge, MA: Harvard University Press. с. 13.
5. ↑ ^{а б} Livy I.4.2
6. ↑ Gersht, Rivka; Mucznik, Sonia. Mars and Rhea Silvia (PDF). с. 116—123.
7. ↑ Mathisen, Ralph W. (2019). Ancient Roman Civilization: History and sources. New York: Oxford University Press. с. 246.
8. ↑ Mathisen, Ralph W. (2019). Ancient Roman Civilization: History and sources. New York: Oxford University Press. с. 69.
9. ↑ Dio (1914). Dio's Roman History. Cambridge Massachusetts.
10. ↑ Niebuher, B.G. (3 квітня 1843). The History of Rome. с. 184.
11. ↑ Livy (1960). The History of Early Rome. New York: Heritage Press. с. 9.
12. ↑ Niebuhr, B.G. (3 квітня 1843). The History of Rome. с. 184—185.
13. ↑ Arieti, J.A. (1997). Rape in Antiquity: Rape and Livy's View of Roman History. с. 11. ISBN 9781905125876.
14. ↑ The she-wolf is memorialised in the Medieval bronze Capitoline Wolf and is a symbol of Rome.
15. ↑ Plutarch, "The Life of Romulus", 3.
16. ↑ Dio, Cassius. Dio's Roman History. Cambridge, MA. с. 13.
17. ↑ Arieti, J.A. (1997). Rape in Antiquity: Rape and Livy's view of Roman History. с. 210. ISBN 9781905125876. Процитовано 21 лютого 2020.
18. ↑ Dionysius of Halicarnassus, Roman Antiquities, 71.5
19. ↑ Livy, Ab Urbe Condita, Book 1.
20. ↑ Noted by Haynes, D.E.L. (1968). The Portland Vase again. The Journal of Hellenic Studies. 88: 67. doi:10.2307/628671. JSTOR 628671.
21. ↑ Albertson, Fred C. (1987). An Augustan temple represented on a historical relief dating to the time of Claudius. American Journal of Archaeology. 91 (3): 441—458. doi:10.2307/505365. JSTOR 505365.
22. ↑ Ovid. The Flooded River. Amores. Book III, Elegy VI.
23. ↑ Mathisen, Ralph W. (2019). Ancient Roman Civilization: History and sources. New York: Oxford University Press. с. 246.
24. ↑ Mathisen, Ralph W. (2019). Ancient Roman Civilization: History and sources. New York: Oxford University Press. с. 363.
25. ↑ Lauriola, Rosanna (2013). Teaching About the Rape of Lucretia: A Student Project. с. 682. Процитовано 21 лютого 2020.
26. ↑ Gersht, Rivka; Mucznik, Sonia. Mars and Rhea Silvia (PDF). с. 116—123.
27. ↑ Drake, David (2011). To Bring the Light. Lest Darkness Fall and Related Stories (collection).
28. ↑ Rick Riordan (2 жовтня 2012). The Mark of Athena (The Heroes of Olympus, Book Three). Disney Book Group. с. 398. ISBN 978-1-4231-5516-4.