Роберт Гаренчар
| Роберт Гаренчар чеськ. Róbert Harenčár | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1992 — 1995 | |||
| Спадкоємець: | Павел Маша Йозеф Мігаш | ||
| Народження: | 10 лютого 1931 Чехословаччина | ||
| Смерть: | 14 липня 2010 (79 років) | ||
| Національність: | чех | ||
| Країна: |  Чехословаччина→ Чехія | ||
| Партія: | Комуністична партія Словаччини[d] і Комуністична партія Чехословаччини | ||
Роберт Гаренчар (чеськ. Róbert Harenčár; 10 лютого 1931 — 14 липня 2010[1]) — чеський і словацький дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Чехії в Києві.
Народився 10 лютого 1931 року. У 1955 році закінчив Московський економічний інститут, політична економія.
З 1955 по 1962 — викладач Вищої економічної школи в Братиславі.
З 1962 по 1963 — викладач Вищої економічної школи у Празі.
З 1966 по 1969 — голова ЦК Спілки молоді Словаччини.
У 1970 — виявив незгоду з окупацією Чехословаччини військами країн-учасниць Варшавського договору, після чого був звільнений із роботи.
З 1970 по 1971 — працював асистентом з питань науково-технічного співробітництва з країнами РЕВ у канцелярії уряду Чехословаччини.
З 1971 по 1989 — працював економістом на підприємствах Чехословаччини.
У 1989 — кооптований у депутати Федеральних зборів Чехословаччини.
З 1990 по 1992 — заступник міністра закордонних справ Чехословацької Федеративної Республіки
З 1992 по 1993 — тимчасово повірений у справах Чехословаччини в Україні.
З 1993 по 1995 — Надзвичайний і Повноважний Посол Словаччини в Києві (Україна).
Він також був членом правління Словацького союзу прав людини та миру та віце-президентом Товариства Олександра Дубчека, серед багатьох інших ролей.
Він брав участь у американській конференції лідерства у Вашингтоні. Посол Гаренчар представляв Словаччину на багатьох міжнародних конференціях і заходах, а також був членом Глобальної ради миру Федерації універсального миру. У жовтні 2009 року він разом із дружиною Галиною взяв участь у Всесвітній церемонії благословення миру в Кореї.
- ↑ In Memoriam: Ing. Robert Harenčár [Архівовано 2012-06-23 у Wayback Machine.] (англ.)
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
   | ||
в Україні | Вацлав Бенеш (1921) • Роберт Гаренчар (1993—1995) • Йозеф Мігаш (1995—1996) • Ольга Мігалікова1 (1996—1999) • Васіл Грівна (1999—2005) • Урбан Руснак (2005—2009) • Павол Гамжик (2009—2013) • Юрай Сівачек (2013—2018) • Марек Шафін (2018—2024) • Павел Віздал (2024—) | |
в Словаччині | Максим Славинський2 (1919) • Михайло Левицький3 (1921—1923) • Роман Лубківський (1992—1993) • Петро Сардачук (1993—1995) • Дмитро Павличко (1995—1998) • Юрій Рилач (1998—2004) • Сергій Устич (2004—2005) • Інна Огнівець (2005—2010) • Іван Холостенко1 (2010) • Олег Гаваші (2010—2016) • Юрій Мушка (2016—2022) • Мирослав Кастран (з 2022) | |
 | ||
в Україні | Вацлав Бенеш3 (1921—1928) • Роберт Гаренчар1 (1992—1993) • Павел Маша (1993—1997) • Йозеф Врабець (1997—2002) • Карел Штіндл (2002—2007) • Ярослав Башта (2007—2010) • Вітезслав Півонька1 (2010—2011) • Іван Почух (2011—2016) • Зденька Цайсова1 (2016—2017) • Радек Матула (2017—2023) • Радек Пех (2023—) | |
в Чехії | Максим Славинський2 (1919) • Михайло Левицький3 (1921—1923) • Роман Лубківський (1992—1995) • Андрій Озадовський (1995—1999) • Сергій Устич (1999—2004) • Іван Кулеба (2004—2009) • Іван Грицак (2009—2012) • Борис Зайчук (2012—2016) • Євген Перебийніс (2017—2022) • Віталій Усатий1 (2022-2024) • Василь Зварич (2024—) | |