Родолюб Чолакович

Родолюб Чолакович
 
Народження: 7 червня 1900(1900-06-07)[1]
Бієліна, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина або Боснія і Герцеговина[2]
Смерть: 30 березня 1983(1983-03-30) (82 роки)
Белград, СФРЮ
Країна: Боснія і Герцеговина
Релігія: Сербська православна церква
Освіта: Міжнародна ленінська школа
Партія: Комуністична партія Югославії
Нагороди:
орден Кутузова I ступеня орден Народного героя Order of the Hero of Socialist Labour орден Національного визволення Народний герой Югославії

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Родолюб Чолакович (серб. Родољуб Чолаковић; 7 червня 1900, Бієліна, Австро-Угорщина — 30 березня 1983, Белград, Югославія) — югославський державний діяч, публіцист, прем'єр-міністр Народної Республіки Боснії і Герцеговини (1945—1948), Народний герой Югославії. Засновник і перший головний редактор щоденної газети Oslobođenje[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Член КПЮ з 1919 року. За замах в 1921 році на міністра внутрішніх справ Мілорада Драшковича був засуджений на 12 років каторги. Спільно з Мошею Піяде переклав у в'язниці на сербохорватську мову «Капітал» та «Злидні філософії» К. Маркса, а також «Держава і революція» В. Леніна. У 1933 році емігрував спочатку до Відня, а потім до Москви, де закінчив аспірантуру в Ленінській школі. Учасник громадянської війни в Іспанії. З кінця 1936 року входив до керівництва КПЮ, був членом Політбюро ЦК КПЮ до 1938 року. Потім редагував газети КПЮ «Пролетер» і «Класна Борба».

Під час війни — член Головного штабу Сербії і політичний комісар Головного штабу Боснії і Герцеговини, заступник голови уряду Югославії, член ЦК СКЮ. У Москві був відомий як Михайло Іванович Розенко.

У повоєнний час займав ряд відповідальних державних і партійних посад. У 1945—1948 рр. — прем'єр-міністр Республіки Боснії і Герцеговини, потім — міністр освіти ФНРЮ, заступник голови Союзного виконавчого віча Югославії.

Обирався членом ЦК Союзу комуністів Югославії і ЦК Комуністичної партії Боснії і Герцеговини. Був членом Президії Федеральної ради Соціалістичного союзу трудового народу Югославії.

У листопаді 1953 року удостоєний звання Народного героя Югославії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Czech National Authority Database
  3. Na današnji dan - 30. august (боснійською) . oslobodjenje.ba. 5 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2023.