Саша Ілич (1977)
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 30 грудня 1977 (46 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Пожареваць, Подунавська міжобщинна регіональна спільнотаd, СР Сербія, СФРЮ | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Сербія | |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 22 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 1986—1996 | .svg){kind=small} «Партизан» | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Саша Ілич (серб. Saša Ilić / Саша Илић; нар. 30 грудня 1977, Пожареваць, СФРЮ) — сербський футболіст, півзахисник. Виступав за національні збірні Югославії, Сербії та Чорногорії та Сербії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Вихованець футбольної школи клубу «Партизан». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1996 року в основній команді того ж клубу, в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 188 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Партизана», був основним гравцем команди. У складі «Партизана» був одним з головних бомбардирів команди.
.png)
Згодом з 2004 по 2010 рік грав у складі команд клубів «Сельта», «Партизан», «Галатасарай», «Ред Булл» та «Лариса». Протягом цих років виборов титул чемпіона Туреччини.
До складу «Партизана» втретє повернувся 2010 року, де і виступав до 2019 року, вигравши з командою низку трофеїв, після цього завершив ігрову кар'єру[1].
Протягом 1997—1999 років залучався до складу молодіжної збірної Югославії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, забив 1 гол.
Протягом 2000—2001 років виступав у складі національної збірної Югославії.
Протягом 2003—2006 років грав у складі збірної Сербії та Чорногорії, був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині. Там забив гол у матчі зі збірною Кот-д'Івуару, який завершився з рахунком 2:3. М'яч Ілича став останнім голом в історії збірної Сербії та Чорногорії.
Згодом протягом 2006—2008 грав у складі збірної Сербії.
Всього за усі збірні провів 37 матчів і забив чотири голи. Свій останній матч він провів 6 вересня 2008 року проти Фарерських островів у відбірковому матчі до ЧС-2010[2].
Після завершення кар'єри гравця Ілич спочатку почав працювати у Футбольній асоціації Сербії. Був скаутом у молодіжних збірних, згодом асистентом Ілії Столиці в молодіжній збірній Сербії, а потім Драгана Стойковича у національній збірній[3].
В серпні 2021 року розпочав свою самостійну тренерську кар'єру, очоливши «Чукарички». Його було звільнено 11 квітня 2022 року після матчу з «Партизаном» (0:0), коли він заявив про те, що «Партизан» мав перемогти, а його футболіст Боян Ковачевич заслуговував на вилучення[4][5].
2 червня 2022 року Ілич був призначений головним тренером софійського ЦСКА. Він у складі ЦСКА за підсумками сезону 2022/23 фінішував другим, набравши на одне очко менше, ніж чемпіон «Лудогорець». Він також почав наступний сезон 2023/24 на посаді тренера ЦСКА, але був звільнений 28 липня 2023 року після поразки в Софії від румунського «Сепсі» (0:2) у першому матчі кваліфікації Ліги конференцій[6].
24 жовтня 2023 року був призначений тренером клубу грецької Суперліги «Атромітос»[7].
4 травня 2024 року Іліч був призначений головним тренером клубу російської Прем'єр-ліги «Парі Нижній Новгород»[8].
- «Партизан»
- Чемпіон Югославії: 1996/97, 1998/99, 2001/02, 2002/03
- Чемпіон Сербії та Чорногорії: 2004/05
- Чемпіон Сербії: 2009/10, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2014/15, 2016/17
- Володар Кубка Югославії: 1997/98, 2000/01
- Володар Кубка Сербії: 2010/11, 2015/16, 2016/17, 2017/18, 2018/19
- «Галатасарай»
- ↑ KRALJEVSKI ISPRAĆAJ Saša Ilić je za kraj karijere ujedinio CRNO-BELI SVET /FOTO/. http://sportal.rs (sr-Latn-CS) . Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Ilić Saša. reprezentacija.rs. 23 березня 2020. Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Vatreno krštenje Saše Ilića: Čukin zalog za budućnost. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Smilić, Branimir (10 квітня 2022). Ilić: Bio je direktan crveni, Partizan zaslužio pobedu. Sportklub (sr-RS) . Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ HITAN SASTANAK: Saša Ilić smenjen. Sportska centrala. 11 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Bugari bez strpljenja: Saši Iliću uručen otkaz u CSKA. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Zvanično: Saša Ilić novi trener Atromitosa. Mozzart Sport (серб.). Процитовано 9 травня 2024.
- ↑ Саша Илич из Сербии назначен на должность главного тренера ФК «Пари НН». Живем в Нижнем Новгороде (рос.). 4 травня 2024. Процитовано 9 травня 2024.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Саша Ілич (1977) на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Саша Ілич (1977) на сайті ФІФА (англ.)
 | |
|---|---|
| Спорт | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
1 Єврич (в) • 2 Ергич • 3 Драгутинович • 4 Дуляй • 5 Видич • 6 Гавранчич • 7 Короман • 8 Кежман • 9 Милошевич (к) • 10 Станкович • 11 П. Джорджевич • 12 Ковачевич (в) • 13 Баста • 14 Н. Джоржевич • 15 Дудич • 16 Петкович • 17 Надь • 18 Вукич • 19 Жигич • 20 Крстаїч • 21 Любоя • 22 Ілич • 23 Стойкович (в) • Тренер: Ілія Петкович | | |
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |