Свідзинський Анатолій Вадимович
Свідзинський Анатолій Вадимович | |
---|---|
Народився | 1 березня 1929 Могилів-Подільський |
Помер | 23 січня 2019 (89 років) Луцьк |
Поховання | Львів, Сихівський цвинтар |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | Луцьк |
Діяльність | ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки (1993—1995), завідувач кафедри математичної та теоретичної фізики ВНУ. |
Галузь | теоретична фізика[1], фізика[1] і культурологія[1] |
Alma mater | Львівський державний університет ім. І. Франка, фізико-математичний факультет |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Боголюбов Микола Миколайович |
Знання мов | українська[1] |
Заклад | НТУ «ХПІ», ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України, ТНУ і Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Титул | професор, доктор фізико-математичних наук, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М.Боголюбова НАН України. |
Партія | позапартійний |
Родичі | Дядько Володимир Свідзинський, поет; троюрідна сестра Хращевська Оксана Миколаївна, лікарка |
У шлюбі з | Жуйкова Маргарита Василівна |
Нагороди | |
Свідзинський Анатолій Вадимович (нар. 1 березня 1929, м. Могилів-Подільський Вінницької обл. — пом. 23 січня 2019, Луцьк) — професор, доктор фізико-математичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.
Анатолій Свідзинський народився 1 березня 1929 р. в місті Могилів-Подільський на Вінниччині.
У 1930—1939 роках родина мешкала у Жмеринці, де батьки працювали на державних посадах: батько, Вадим Євтимійович (Юхимович), брат поета Володимира Свідзінського, — економістом районного планового відділу, мати, Клеопатра Георгіївна, — вчителькою фізики. У 1939 році переїхали до Києва в надії на лікування старшої доньки Валентини. Тут змушені були перебути німецьку окупацію України. Від 1945 року родина мешкала у Львові.
Закінчив з відзнакою Львівський державний університет ім. І. Франка, фізико-математичний факультет, 1952 р. Захистив кандидатську дисертацію 1956 р. (науковий керівник — академік М. М. Боголюбов), докторську дисертацію 1972 р.
Працював у Харківському політехнічному інституті у 1956—1960 рр., у Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР у 1960—1975 рр., від 1975 до 1993 рр. — у Сімферопольському університеті.
Перший ректор Волинського державного університету імені Лесі Українки (1993–1995)[2].
Завідувач кафедри теоретичної та математичної фізики Волинського державного університету (з 1993 р.).
Автор понад 100 публікацій в галузі теоретичної фізики, монографій та підручників, а також праць з культурології та націології. Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка з 1998 р.
Мешкаючи у Сімферополі, брав активну участь у діяльності товариства "Экология и мир": науково обґрунтував шкідливість будівництва Кримської АЕС в сейсмічно небезпечній зоні, виступав з доповідями, брав участь у дискусіях у ЗМІ та під час зустрічей з громадськістю. 1987 року будівництво Кримської АЕС було припинене, а 1989 року прийнято рішення відмовитися від запуску станції.
Від 1990 року активний член Товариства української мови (згодом "Просвіта") в Сімферополі. Був висунутий на посаду голови обласної організації, від чого відмовився.
У 1993 році був обраний заступником голови проводу ОУН. Довгий час був членом проводу, а згодом сенату організації.
- Автор низки сатиричних та гумористичних новел (видані збіркою «Роки й обличчя» в Луцьку). Публікується, зокрема, в газеті «День», журналах «Дзвін», «Сучасність».
- Головний редактор громадсько-політичного часопису «Розбудова держави» (2001—2005 рр.).
Анатолій Вадимович Свідзинський помер 23 січня 2019 року в місті Луцьку у віці 89 років. Похований у Львові на Сихівському цвинтарі, поряд з могилою мами.
Кафедра математичної та теоретичної фізики Волинського національного університету має ім’я Анатолія Свідзинського.
Наукове товариство ім. Т. Шевченка спільно з Інститутом фізики конденсованих систем НАН України та Інститутом теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України провели меморіальний семінар (Львів, 11 березня 2019 року).
- Знак «Відмінник освіти України» (1998 р.).
- Орден Архистратига Михаїла за заслуги перед Українською Помісною Православною Церквою (1999 р.).
- Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2004 р.).
- Знак «Петро Могила» (2006 р.).
- Заслужений діяч науки і техніки України (Указ Президента України № 53/2010 від 20.01.2010 р.).
- Свидзинский А. В. Пространственно-неоднородные задачи теории сверхпроводимости. — М. : Наука, 1982. — 310 с.
- Свідзинський А. В. Лекції з термодинаміки. — Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 1999. — 84 с.
- Свідзинський А. В., Вілігурський О.М. Лекції з фізики надпровідності. — Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2003. — 82 с.
- Свідзинський А. В. Вступ до спеціальної теорії відносності: підручник. — Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. — 96 с.
- Свідзинський А. В. Математичні методи теоретичної фізики. У 2-х т. — Вид. 4-е, доповн. і переробл. — К. : Ін-т теорет. фізики ім. М. М. Боголюбова, 2009.
- Свідзинський А. В. Мікроскопічна теорія надпровідності: монографія. — Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. — 422 с.
Книги з культурології, синергетики і націології
[ред. | ред. код]- Свідзинський А. В. Крим вчора і сьогодні. А завтра? // Крим — не тільки зона відпочинку / В. Буткевич, Б. Горинь, А. Свідзинський. — Львів: Поклик сумління, 1993. — 104 с.
- Свідзинський А. В. Це складне національне питання. — К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 1994. — 70 с.
- Свідзинський А. В. Самоорганізація і культура. — К. : Вид-во ім. О. Теліги, 1999. — 288 с.
- Свідзинський А. В. Синергетична концепція культури. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2009. — 696 с.
- Свідзинський А. В. Синергетична концепція культури. 2-е вид., випр. і доп. — Львів: Афіша, 2013. — 744 с.
Про Володимира Свідзинського
[ред. | ред. код]- Свідзинський А. В. «Я виноград відновлення у ніч несу…»: Володимир Свідзинський — творець прекрасного. — К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. — 184 с.
- Свідзинський А. В. Читаючи поезії Володимира Свідзинського // Незаймані слова: Збірник статей про творчість Володимира Свідзинського. — Брустури : Дискурсус, 2018. — с. 7—56.
- Свідзинський А. В. Роки й обличчя: новели — Луцьк: Східноєвропейський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. — 380 с.
- Свідзинський А. В. Мої спогади про Миколу Миколайовича Боголюбова. — Л. : НТШ, 2009. — 40 с.
- Анатолій Свідзинський. Моє життя у науці. — Київ, 2019. — 152 с.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Петро Кравчук. Книга рекордів Волині, 2005. — с. 192
- http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/nvvnu/fisika/2009_18/R3/Zhuykova.pdf
- https://web.archive.org/web/20120612224935/http://www.bitp.kiev.ua/doctors/svidzinsky.html
- https://web.archive.org/web/20130514055754/http://dsl.sf.ukrtel.net/biblio/index.php?a_id=1
- Ігор Юхновський. Кілька слів про Анатолія Свідзинського / Газета «День», 5 березня 2009
- Інтелектуал нашого часу. Віртуальна виставка з нагоди 85 річниці від Дня народження Анатолія Вадимовича Свідзинського
- Анатолій Свідзинський. Біобібліографічний довідник. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. — 152 с.: іл.
- Анатолій Свідзинський. Мої спогади про Миколу Миколайовича Боголюбова. — Львів: НТШ, 2009. — 40 с., іл.
- Анатолій Свідзинський. Моє життя у науці. — Київ, 2019. — 152 с., іл.