Сирбу Дмитро Васильович
| Сирбу Дмитро Васильович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 8 лютого 1994 Сарата, Одеська область | |
| Смерть | 11 липня 2014 (20 років) Зеленопілля, Луганська область | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Прикордонна служба | |
| Рід військ | Прикордонні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |  Народжений справжнім чоловіком на YouTube // Бессарабія ТБ, 29 версня 2014 |
| | Герої не вмирають! Дмитро Сирбу на YouTube // ДПСУ, 2 лютого 2015 |
Дмитро́ Васи́льович Си́рбу (8 лютого 1994, Сарата, Одеська область, Україна — 11 липня 2014, Зеленопілля, Довжанський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, прикордонник, солдат Державної прикордонної служби України. Учасник російсько-української війни.
Народився 8 лютого 1994 року в селищі міського типу Сарата Одеської області. Закінчив Саратську загальноосвітню школу-гімназію. 2013 року закінчив Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію «Молодший спеціаліст з права». Родина Сирбу мешкає в селі Новоселівка Саратського району. Дмитро любив собак, багато знав про догляд за ними, хотів стати кінологом.
З 11 квітня 2014 року проходив військову службу за контрактом на посаді курсанта 7-ї навчальної групи 3-го відділу підготовки молодших спеціалістів Навчального центру Державної прикордонної служби України, військова частина 9930, Оршанець.
З 12 червня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.
Загинув 11 липня 2014 року внаслідок ракетної атаки біля Зеленопілля. Позиції опорного пункту українських сил, де розмістилися підрозділи 24-ї механізованої, 72-ї механізованої, 79-ї аеромобільної бригад і мотоманеврена група прикордонників в Луганській області були обстріляні з установки «Град» приблизно о 4:30 ранку. Тоді ж полягли Ігор Момот, Олег Глущак, Василь Поляков, Анатолій Луцко, Вільгельм Штолцель.
14 липня Дмитра поховали на кладовищі села Новоселівка. Залишились батьки, Василь та Анжела Сирбу, і брат Ігор.
Молодший брат Ігор продовжив справу Дмитра і у 2016 році закінчив Оршанський навчальний центр ДПСУ у званні молодшого сержанта[1].У вересні 2016 поступив до Хмельницької академії ДПСУ імені Богдана-Хмельницького.закінчив та випустився у 2020,продовжує прикордонну справу свого брата у Південному регіоні.
15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
11 липня 2015 року в селі Новоселівка Саратського району біля будинку, де жив Дмитро Сирбу, відкрито меморіальну дошку на його честь. Вулицю названо його ім'ям.
4 вересня 2015 року в смт Сарата на фасаді будівлі загальноосвітньої школи-гімназії по вулиці Крістіана Вернера, 85, де навчався Дмитро Сирбу, йому відкрито меморіальну дошку.
- ↑ У Оршанці — черговий випуск (фоторепортаж) // «ІнфоМіст», 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Солдат Сирбу Дмитро Васильович // Офіційний сайт ДПСУ.
- Сирбу Дмитро Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Сирбу Дмитро Васильович // Український меморіал.
- Третя річниця з дня загибелі Дмитра Сирбу… // «Народна думка», 11 липня 2017.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |