Свято-Успенський собор (Одеса)

 пам'ятка архітектури (місцевого значення)

Свято-Успенський собор
Загальний вигляд собору
Загальний вигляд собору
Загальний вигляд собору
46.477050° пн. ш. 30.731941° сх. д. / 46° пн. ш. 31° сх. д. / 46; 31
КраїнаУкраїна Україна
МістоОдеса
КонфесіяУкраїнська православна церква Московського Патріархату
ЄпископствоОдеська та Ізмаїльська єпархія
Типсобор і православний храм
Тип будівліцерква
Висота56 м
Стильпсевдоросійський
Автор проєктуЛуї Отон
Початок будівництва1855
Побудовано1869
Реліквії і святиніКасперовська ікона Божої Матері, мощі праведного Іони Отаманського
Статус Пам'ятка архітектури місцевого значення
Станзадовільний
Сайтhttps://eparhiya.od.ua/svyato-uspenskyj-kafedralnyj-sobor/
Адресавул. Преображенська, 70

Свято-Успенський собор. Карта розташування: Україна
Свято-Успенський собор
Свято-Успенський собор
Свято-Успенський собор (Україна)
Свято-Успенський собор. Карта розташування: Одеська область
Свято-Успенський собор
Свято-Успенський собор
Свято-Успенський собор (Одеська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Свято-Успенський собор — один з найбільших православних храмів Московського патріархату в Одесі. З 1936 до закриття в 1937—1938 роках і з середини 1940-х років по 2002 був кафедральним храмом Одеської єпархії. Знаходиться за адресою вул. Преображенська 70.

Історія

[ред. | ред. код]
Вигляд собору на початку 20-го століття

На місці сучасного собору існувала старообрядницька каплиця, яку було зведено і освячено 7 липня 1814 року. Вже у 1845 році було розпочато будівництво трьохпрестольного храму, а сучасну будівлю було закладено 17 липня 1855 року архієпископом Херсонським і Таврійським Інокентієм (Борисовим). Кошти на будівництво виділили одеські купці Яків та Микола Черепеннікови, а проект розроблений архітектором Луї Отоном[ru]. Завершено будівництво в 1869 і 12 квітня того ж року освячено архієпископом Херсонським та Одеським Димитрієм (Муретовим). 19 січня 1875 архієпископ Херсонський і Одеським Леонтій освятив головний приділ нижнього єдиновірського храму в ім'я святителя і чудотворця Миколи — покровителя моряків і мандрівників, а 30 січня — і другий боковий вівтар — в ім'я трьох святителів: Василія Великого, Григорія Богослова і Івана Золотоустого. За деякий час мешканці Москви пожертвували на нижній храм Одеської Свято-Успенської церкви ікони та богослужбову начиння.

Наприкінці 1930-х років, під час радянської окупації, храм був закритий. Під час Німецько-радянської війни верхній храм сильно постраждав - в центральний купол влучила німецька бомба. Нижній храм був затоплений водою на 1,5 метра. У 1942 році румунська влада відновили діяльність нижнього храму, для чого довелося кілька днів відкачувати з нього воду. Після закінчення бойових дій величезну роль у відновленні храму зіграли архієпископ Никон, митрополит Борис і патріарх Алексій I Симанський.

30 жовтня 2009 року рішенням Одеської обласної Ради будівля собору передано Одеської єпархії Української Православної Церкви.[1] За цей час було удосконалено систему опалення, а сам храм прикрасили новими настінними розписами. Проектувальниками розпису Верхнього храму стали Володимир Борисов і Ростислав Антонов. Самі розписи виконані художниками — Віталієм і Данилом Хомницькими.

Устрій і архітектура

[ред. | ред. код]
Дзвіниця храму

Висота храму разом з дзвіницею складає 56 метрів; загальна місткість будівлі - 5000 чоловік. Храм складається з двох відділень: верхнього і нижнього, з трьома престолами в кожному. Південний приділ верхньої церкви освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці, а північний — в ім'я Акафіста. В нижньому храмі північний приділ освячений в ім'я Трьох Святителів.

Святині

[ред. | ред. код]
Касперовська ікона Божої Матері

Шанована як чудотворна Касперовська ікона Божої Матері, принесена вперше в Одесу у 1854 році з села Касперова.

До 2007 року тут покоївся прах архієпископа Інокентія Херсонського.

У нижньому храмі Свято-Успенського кафедрального собору знаходяться мощі праведного Іони Одеського, який за словами сучасників вивів на світло безліч різних образів святості. Отець Іона володів даром пророцтва і зцілення душевних і тілесних ран. Хрест, яким він святив воду, досі зберігається в соборі і є однією з найшанованіших у народі святинь.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]