Солов'яненко Анатолій Анатолійович
Солов'яненко Анатолій Анатолійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 27 квітня 1980 (44 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | театральний режисер | |||
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка, КНУКіМ і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | |||
Заклад | Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка | |||
Батьки | Солов'яненко Анатолій Борисович | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Солов'яненко Анатолій Анатолійович (нар. 27 квітня 1980) — народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, головний режисер Національної опери України. Син Анатолія Борисовича Солов'яненка. Кандидат мистецтвознавства, професор. Член-кореспондент Національної академії мистецтв України
Народився у родині українського співака Анатолія Борисовича Солов'яненка.
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (правознавство, з відзнакою)[1], Київський національний університет культури і мистецтв (театральна режисура, клас заслуженого діяча мистецтв України, професора В. П. Пацунова, з відзнакою), Національну музичну академію України (2005—2007[2], музична режисура, клас заслуженого діяча мистецтв України Володимира Бегми, з відзнакою).
З 2000 року — асистент режисера, з 2001 — режисер, з 2003 — режисер-постановник, з 2011 — головний режисер Національної опери України.
Кандидат мистецтвознавства, професор. Автор наукових публікацій, присвячених історії та проблемам оперно-режисерської практики.
Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2021)
Здійснив постановки опер «Мойсей» М. Скорика, «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, «Норма» В. Белліні, «Травіата», «Дон Карлос», «Набукко» Дж. Верді, «Наталка Полтавка» М. Лисенка та «Запорожець за Дунаєм» С.Гулак-Артемовського (обидві — у спільній авторській музично-сценічній редакції, разом із композитором М. Скориком), «Моцарт і Сальєрі» та «Казка про Царя Салтана» М.Римського-Косакова, «Тоска» Дж. Пуччіні, «Севільський цирульник» Дж.Россіні; поновлення опери «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті, режисер вистав «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Паяци» Р. Леонкавалло.
Головний режисер понад 500 міжнародних та загальнодержавних культурно-мистецьких заходів, серед яких урочистості з нагоди відкриття НСК «Олімпійський»; Дні Конституції України, Дні Незалежності України, Дні Києва та Дні Столиці, Річниці від дня народження Тараса Шевченка, у різні роки; урочисті відкриття Року Грузії, Року Республіки Польща, Року Республіки Казахстан в Україні, фестивалі «Молоді оперні зірки України», «Рідна мова калинова» та ін.
У 2002—2006 роках — автор та ведучий циклу телепередач Національної телекомпанії України «Антракт з Анатолієм Солов'яненком», присвячених музично-театральному мистецтву.
- Заслужений діяч мистецтв України (2002)[3]
- Народний артист України (2008)[4]
- Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2011 року (2011, за постановку опери В. Белліні «Норма» на сцені Національної опери України)
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (26 березня 2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру[5]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[6]
- Повний кавалер ордену «За заслуги»[7]
- Орден Честі (Грузія)
- «Зірка Італії» (2015) за вагомий особистий внесок у пропаганду Італійської культури у світі. Анатолій Солов'яненко став першим українським режисером, удостоєним цієї високої нагороди країни, котра є Батьківщиною оперного мистецтва
- Титул «Митець року» (2017) у Загальнонаціональній програмі «Людина Року»
- Почесною Грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом»
- Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом»
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України
- Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим
- Подяка Прем'єр-міністра України
- «Знак Пошани» (від Київського міського голови)
- Почесна Грамота та Подяка Київського міського Голови
- 2024 — Почесний громадянин Києва[11]
- ↑ Солов'яненко Анатолій Анатолійович [Архівовано 1 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка
- ↑ Закон 955-Vlll і подвійні стандарти Національної опери. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Національна опера України святкує ювілеї. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Президент України; Указ від 27.03.2008 № 269/2008. Архів оригіналу за 11.07.2014. Процитовано 05.09.2017.
- ↑ Указ Президента України від 26 березня 2018 року № 87/2018 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
- ↑ Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 180/2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України № 254/2006 від 23 березня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України № 53/2010 від 20 січня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України № 180/2015 від 27 березня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва». Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Сирський став почесним громадянином Києва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 вересня 2024.