Соснові

Соснові Період існування: юра — наш час
Сосна звичайна (Pinus sylvestris)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ:	Хвойні (Pinophyta)
Клас:	Хвойні (Pinopsida)
Порядок:	Соснові (Pinales)
Родина:	Соснові (Pinaceae) Lindley, 1836
Роди
дивитись текст
Вікісховище: Pinaceae

Сосно́ві^[1] (Pinaceae, Соснува́ті^[2]) — родина рослин класу хвойних і порядку соснових. До родини належать такі добре відомі роди дерев як сосни, ялини, кедри, модрини, ялиці тощо. В 11 родах налічується 244 види^[3].

Соснові трапляються в палеонтологічному літописі починаючи з крейдяного періоду. Родина спочатку включала всі хвойні рослини, але натепер обмежується чітко монофілетичною групою об'єднаною характеристиками зрілих шишок: приквітко-лусковий комплекс складаються з добре розвинених лусок, які вільні від стягувальних приквітків для більшої частини їхньої довжини, 2 насінні зачатки на зовнішній поверхні кожної луски, і (як правило, очевидне) насіннєве крило, розвинене із шишкової луски. Характеристики шишок і насіння слугують для розрізнення родини на 4 підродини.

Однодомні, рідше дводомні, смолисті й ароматичні дерева, інколи кущі. Листки соснових (хвоя) голчасті або лінійні, цупкі або м'які, розташовані спірально, поодиноко (на видовжених пагонах), пучками або попарно (на вкорочених пагонах), досить різні у поперечному перерізі. У більшості родів листки вічнозелені (живуть 3–12 років). Мікростробіли поодинокі або в густих зібраннях — метастробілах. Мікроспорофіли лускуваті, із загнутим угору плівчастим кінцем. Мікроспорангіїв — два. Мікроспори мають два повітряних міхурці (за винятком модрини, тсуги та псевдотсуги) Шишки складаються з лусок двох типів — покривних та насінних. При основі останніх є два обернених насінні зачатки. Шишки дозрівають протягом 1–3 років. У них утворюється насіння з плівчастим крилом, рідше безкриле, горіхоподібне. У зародку є від двох до 18 сім'ядолей.

Родина містить 11 родів і близько 250 видів, поширених у північній півкулі на південь до Вест-Індії, Центральної Америки, Японії, Китаю, Індонезії (один вид, Pinus merkusii, перетинає екватор на Суматрі), Гімалаїв, і Північної Африки. Члени родини є панівною рослинністю на великих площах, включаючи тайгові, гірські й прибережні місцевості. Різні види, найбільш часто Pinus radiata, були широко впроваджені для виробництва деревини в країнах Африки південніше від Сахари, Південній Америці, Австралії та Нової Зеландії. В Україні трапляється 10 дикорослих видів з чотирьох родів, культивується понад 70 видів з 7 родів.

• Підродина Pinoideae
  • Сосна (Pinus)
• Підродина Piceoideae
  • Ялина (Picea)
• Підродина Laricoideae
  • Катая (Cathaya)
  • Модрина (Larix)
  • Псевдотсуга (Pseudotsuga)
• Підродина Abietoideae
  • Ялиця (Abies)
  • Кедр (Cedrus)
  • Псевдомодрина (Pseudolarix)
  • Keteleeria (Кателеерія)
  • Nothotsuga (Нототсуга)
  • Тсуга (Tsuga)

• Будкевич, Е. В. Древесина сосновых. Анатомическое строение и ключи для определения родов и видов / АН СССР; Ботан. ин-т им. В. Л. Комарова; отв. ред. А. А. Яценко-Хмелевский. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1961. — 152 с.
• Чавчавадзе, Е. С., Яценко-Хмелевский, А. А. Семейство сосновые (Pinaceae) // Жизнь растений: в 6 т. / под ред. И. В. Грушвицкого и С. Г. Жилина. — М.: Просвещение, 1978. — Т. 4. Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения. — С. 350—374.
• Farjon, A. Pinaceae: drawings and descriptions of the genera Abies, Cedrus, Pseudolarix, Keteleeria, Nothotsuga, Tsuga, Cathaya, Pseudotsuga, Larix and Picea. — Konigstein: Koeltz Scientific Books, 1990 (англ.)
• The Gymnosperm Database (англ.)

Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.