Станичне (Харківський район)
село Станичне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Берестинський |
Тер. громада | Старовірівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA63060110200056683 |
Облікова картка | Станичне |
Основні дані | |
Населення | 927 |
Площа | 1,47 км² |
Густота населення | 630,61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63232 |
Телефонний код | +380 5740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′37″ пн. ш. 35°42′47″ сх. д. / 49.64361° пн. ш. 35.71306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 193 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63232, с. Станичне, вул. Шкільна, 4 |
Сільський голова | Чернова Катерина Володимірівна |
Карта | |
Мапа | |
Стани́чне — село в Україні, у Берестинському районі Харківської області. Населення становить 927 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станичненська сільська рада.
Село Станичне знаходиться біля витоків річок Комишуваха та Суха Балка. На відстані до 1 км розташовані села Ляшівка, Лихове, Дерегівка, Білоусівка і Цяцьківка (зняте з обліку в 1999 році). Північна частина села раніше була селом Караванівка. Поруч проходить автомобільна дорога М18 (E108).
Село засноване в другій половині XVII ст.
За даними на 1864 рік у казенному селі Валківського повіту Харківської губернії мешкало 169 осіб (92 чоловічої статі та 77 — жіночої), налічувалось 26 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Караванської волості мешкало 230 осіб, налічувалось 47 дворових господарств, існували православна церква й 3 лавки, відбувався щорічний ярмарок[2].
В кінці 20 століття до станичного приєднане село Караванівка.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 865 | 93.31% |
російська | 48 | 5.18% |
вірменська | 9 | 0.97% |
білоруська | 2 | 0.22% |
румунська | 1 | 0.10% |
інші/не вказали | 2 | 0.22% |
Усього | 927 | 100% |
- «Станичне», сільськогосподарське ТОВ.
- Школа.
- Амбулаторія сімейної медицини.
- Будинок культури.
- Іоанно-Предтеченський храм.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 869)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |