Стороженко Микола Андрійович

Микола Андрійович Стороженко
Народження24 вересня 1928(1928-09-24)
В'язове, Конотопський район, Конотопська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть15 квітня 2015(2015-04-15) (86 років)
 Київ, Україна
НаціональністьУкраїнець
КраїнаСРСР СРСР — Україна Україна
Жанрживопис, графіка
НавчанняКиївський художній інститут
Діяльністьмитець, графічний дизайнер, художник
Відомі учніДанченко Микола Олександрович, Анд Олексій Дмитрович, Крюк Олександр Олексійович, Григоров Федір Вікторович, Жидель Сергій Петрович, Луцкевич Олександр Юрійович, Баринова-Кулеба Віра Іванівна, Мікора Михайло Олександрович, Козик Вадим Вікторович, Борисенко Катерина Геннадіївна, Тихий Олександр Іванович, Компанець Юрій Миколайович і Цугорка Олександр Петрович
ПрацівникКиївський державний художній інститут
ЗванняНародний художник України
НагородиОрден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2008)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004)
Орден Св. Михаїла (2004)
Орден «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2013)

Мико́ла Андрі́йович Стороже́нко (нар. 24 вересня 1928, В'язове, Конотопський район, Конотопська округа — пом. 15 квітня 2015[1], Київ) — народний художник України, живописець, графік, член Національної академії мистецтв України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Біографія

[ред. | ред. код]
Робота «Гонта і Залізняк» на поштовій марці серії «Натхненні Кобзарем»

1956 року закінчив Київський художній інститут, де навчався на живописному факультеті у Сергія Григор'єва, Михайла Шаронова, Тетяни Яблонської[2][3].

Упродовж 1958 — 1973 років перебував на творчій роботі.

Працював у галузі станкового та монументально-декоративного живопису, книжкової графіки[4]. Йому була властива широта мистецького кругозору, багатоплановість осмислення та образного втілення теми. Майстерне володіння технічними засобами, досконале знання їхніх технологічних особливостей визначають основу формальних рішень творів згідно зі специфікою призначення та духовною наповненістю образного ладу.

На педагогічній роботі у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури працював з 1973 року[5], з 1989 року — професор на кафедрі живопису і композиції; у 1993 році очолив новоутворену навчально-творчу майстерню живопису та храмової культури[4].

1997 року отримав звання Народного художника України, з 2000 року — член Національної академії мистецтв України[4].

Про Миколу Стороженка зняли фільм «Передчуття Голгофи»[6].

Твори

[ред. | ред. код]

Художник був одним із найперших, хто зображав у художніх творах довго замовчуваних діячів науки і культури — Максима Березовського, Петра Могили, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди та інших[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 16 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Микола Стороженко «Передчуття Голгофи». Збруч (укр.). Процитовано 29 березня 2021.
  3. Вколоти так, щоб виправлялися: як закордонні часописи гумору і сатири українців розхитували радянське ярмо. Club-tourist (амер.). Процитовано 29 березня 2021.
  4. а б в Стороженко Микола Андрійович | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Процитовано 29 березня 2021.
  5. а б Стороженко Микола. Бібліотека українського мистецтва (укр.). Процитовано 29 березня 2021.
  6. Микола Стороженко. Передчуття Голгофи (укр.), процитовано 29 березня 2021
  7. Советское искусство / Севастопольский художественный музей имени М. П. Крошицкого. [Архівовано 2023-05-17 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Голуб, Олена. Барочні забави. День (укр) . Процитовано 07.02.2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]