Сєнкевич Олександр Федорович
Олександр Федорович Сєнкевич | |
---|---|
6-й Міський голова Миколаєва | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 24 листопада 2015 |
Попередник | Юрій Гранатуров |
Народився | 4 лютого 1982 (42 роки) м. Миколаїв, УРСР, CPCP |
Відомий як | політик |
Місце роботи | Можливості Кіммерії |
Громадянство | Україна |
Alma mater | Чорноморський національний університет імені Петра Могили (2004) |
Політична партія | Пропозиція |
Нагороди | |
t.me/senkevichonline | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Олександр Федорович Сєнкевич (нар. 4 лютого 1982, Миколаїв, Українська РСР, CPCP) — український підприємець, міський голова Миколаєва з 24 листопада 2015.
Живе і працює в Миколаєві. Директор ТОВ «Квадролоджик», директор ПП «Лєда», директор ТОВ «Блінк Ріекшен Інтернешенел».
Одружений, батько двох дітей. Дружина — Катерина Сєнкевич[1].
У травні 2014 року балотувався на пост міського голови Миколаєва і посів п'яте місце, набравши 8434 голосів (4,76 %)[2].
У листопаді 2015 року здобув перемогу на чергових виборах Миколаївського міського голови, набравши 80 636 голосів (54,90 %).[3]
22 листопада 2020 року повторно обраний міським головою, переміг у другому турі кандидата від ОПЗЖ Чайку В.В.[4][5]
У 1997 році закінчив Миколаївську загальноосвітню школу № 10.
1997—1999 — навчався у Миколаївському муніципальному колегіумі.
1999—2004 — навчався у МДУ імені Петра Могили на факультеті комп'ютерних наук, де здобув освіту за фахом «Інтелектуальні системи прийняття рішень».
2004—2007 — магістр комп'ютерних наук у Міжнародному науково-навчальному комплексі «Інститут прикладного системного аналізу» НТУ України «КПІ» за фахом «Інтелектуальні системи прийняття рішень».
Трудову діяльність розпочав студентом.
2001—2002 — дизайнер-верстальник у МПП «Можливості Кіммерії», м. Миколаїв.
2002—2005 — старший викладач комп'ютерної графіки та вебпрограмування у миколаївській філії Комп'ютерної академії «ШАГ».
2005—2007 — співзасновник ТОВ «Квадролоджик» (розробка програмного забезпечення), менеджер інтернет-проектів, Миколаїв
з 2005 року — директор ТОВ «Блінк Ріекшен Інтернешенел», Миколаїв
З 2007 року — директор ТОВ «Квадролоджик», Миколаїв.
З 2005 до 2008 паралельно займав посаду інженера-проектувальника у ПП «Лєда» (монтаж протипожежних систем), м. Нова Каховка.
2008—2010 рр. — працював технічним директором ПП «Лєда», а з 2010 року займає посаду директора підприємства.
Виступає за прозорість і відкритість діяльності влади.
Як кандидат на посаду міського голови особисто проводив зустрічі з громадою[6], брав участь в Національних дебатах.[7]
Голова ГО «Голос громади». Під час роботи з проєктом «Прозорий бюджет» з групою активістів заблокував безглузді витрати міського бюджету на десятки мільйонів гривень. Підтримує і консультує людей щодо створення ОСББ.
Голова Миколаївської міської організації «Об'єднання Самопоміч».
Місцеві вибори в Україні вперше проходили за новою системою, яка передбачає проведення другого туру голосування, якщо жоден кандидат не набере більше половини голосів виборців[8].
Фаворитом виборчих перегонів вважався чинний мер Миколаєва Юрій Гранатуров[2]. Але в другий тур вийшли колишній регіонал Ігор Дятлов (44 764 голосів) і Олександр Сєнкевич (25 904 голоси), який випередив діючого мера всього на 408 голосів[9].
За результатами повторного голусування 15 листопада 2015 року, Олександр Сєнкевич набрав 80 636 голосів (54,90 %), а його опонент Ігор Дятлов 63 567 голосів (43,28 %).[3]
Напередодні голосування обидва кандидати проявляли неабияку активність.
Ігор Дятлов уникав прямих ефірів на телебаченні[10], відмовився від участі в Національних дебатах[11]. Зате розповсюджував безкоштовні газети, в яких критикував владу, натомість обіцяв зменшити вдвоє тарифи за комунальні послуги. Виступав лише на підконтрольних собі, або своїм соратникам, телеканалах Інтер і Ніс-ТВ. Намагався дискредитувати свого опонента, розповсюджуючи неправдиві чутки про нього[12][13] Також, мали місце інсценування нападів на агітаторів опозиційного блоку.[14]
Олександр Сєнкевич, на відміну від свого опонента, пропагував відкритість і прозорість: активно спілкувався з людьми, проводив зустрічі, розповідав про свою програму і шляхи вирішення проблем міста.[6] Одним з головних пунктів передвиборчої програми є перетворення Миколаєва в «український Гамбург» — логістичний центр.[15] Передвиборча агітація Олександра Сєнкевича вирізнялась, насамперед, активною участю волонтерів і просто небайдужих миколаївців.[16] Люди виходили на вулиці з саморобними плакатами.[17] Про свою підтримку кандидата заявили представники волонтерського руху,[18] малого бізнесу, освіти,[19] народні депутати.[20]
5 жовтня 2017 депутати Миколаївської міської ради визнали незадовільною роботу мера міста і висловили йому недовіру. За це рішення проголосували 42 депутати з 42, що взяли участь в таємному голосуванні[21]. Участь у голосуванні не брали депутати від партії «Самопоміч». 9 жовтня рішення було підписане і вступило у законну силу. Ініціатором «імпічменту» Сєнкевич назвав голову Миколаївської обласної державної адміністрації Олексія Савченка[22]. Центральний суд Миколаєва визнав недійсним рішення міськради про відсторонення від посади мера Сєнкевича[23].
Починаючи з 2000-х років в місті було зведено значну кількість малих архітектурних форм та встановлено велику кількість білбордів, значна частина яких є протизаконною. Новий архітектурний стиль міста отримав неофіційну назву «будкоград»[24]. У своїх передвиборчих зустрічах обіцяв містянам вирішити проблему захаращення міста будками та білбордами[25][26][27]. За рік роботи, з 2016 до 2017, було ліквідовано 160 МАФів і 360 білбордів.[28]
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (8 грудня 2021) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[29].
- Орден «За мужність» III ступеня (6 березня 2022) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників[30]
- ↑ Катерина Сєнкевич - “перша леді” Миколаєва Миколаїв. mykolayivchanka.com.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ а б В Миколаєві переміг колишній «регіонал» Гранатуров. espreso.tv (укр.). Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ а б Міськвиборчком оголосив Сенкевича мером Миколаєва. espreso.tv (укр.). Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ Мер без стійкої підтримки проти десанту ОПЗЖ. Миколаїв напередодні другого туру виборів - Український тиждень (укр.). 20 листопада 2020. Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ Вибори мера Миколаєва: хто переміг Сєнкевич чи Чайка. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). 22 листопада 2020. Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ а б Итоговая встреча кандидата в мэры Сенкевича с жителями Николаева ОНЛАЙН. NEWS.PN. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Відео - Перший канал. 1tv.com.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015. [Архівовано 2015-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Про місцеві вибори | від 14.07.2015 № 595-VIII (Сторінка 1 з 10). zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ У другий тур виборів мера Миколаєва вийшли кандидати від "Опозиційного блоку" і "Самопомочі". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ MediaSapiens (4 листопада 2015). «Національні дебати» в Миколаєві відбудуться попри відмову одного з кандидатів від участі. stv.detector.media (укр.). Процитовано 23 вересня 2023.
- ↑ Дебати у Миколаєві: один у полі кандидат - Перший канал. 1tv.com.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015. [Архівовано 2015-11-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Травмы «инвалида» в шоу Дятлова на «Интере» по ДТП 4-летней давности не подтвердились даже в суде. Мой Город (ru-RU) . Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Сенкевич сказал, что Дятлов пытается «создать из него демона». nikvesti.com. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Это показуха, инсценированная «Оппоблоком», - «Азов» о нападении на палатки Дятлова в Николаеве. NEWS.PN. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Наймолодший мер в Україні обіцяє зробити з Миколаєва «український Гамбург», радіо Свобода, 17.11.2015
- ↑ Сотні николаевцев приходять в штаб Сенкевича, щоб допомогти йому на виборчих дільницях в другому турі виборів мера. NEWS.PN. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ "Прокидайся, Миколаїв! Ми знайшли нормального мера", - николаевцы влаштували флеш - моб на підтримку Сенкевича. NEWS.PN. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Волонтер Арахамия поддержал Сенкевича на выборах: «Это проевропейский кандидат». nikvesti.com. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Экс-кандидат в мэры Николаева, ректор Клименко призвал всех голосовавших за него во 2 туре доверить свой голос Сенкевичу. NEWS.PN. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Нардепы из группы «Николаевщина» публично поддержали кандидата в мэры Сенкевича. NEWS.PN. Процитовано 17 листопада 2015.
- ↑ Відсторонений мер Миколаєва скликає віче, щоб отримати оцінку громади
- ↑ Наталія Сокирчук (11 жовтня 2017). Переворот в Миколаєві. Як меру від «Самопомочі» вдалось піти з посади живим. Главком. Процитовано 05.08.2022.
- ↑ Сенкевич з "Самопомочі" через суд повернув собі мерство в Миколаєві. Українська правда. Процитовано 16 березня 2018.
- ↑ Узаконили незаконное: В Николаеве официально разрешили устроить «будкоград» на Советской. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 20 березня 2017. [Архівовано 2018-08-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Жители Николаева еще не ощутили на себе результатов работы нового мэра Сенкевича: больше всего волнуют дороги и «будкоград»
- ↑ Мэр Николаева поставил ультиматум владельцам «позвонишек» — на остановках должно остаться не более одной «будки»
- ↑ В Николаеве на Крылова вырос новый «будкоград». Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 20 березня 2017. [Архівовано 2017-03-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Сенкевич сообщил, что за год в Николаеве снесли 160 МАФов и 360 рекламных конструкций (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 8 грудня 2021 року № 626/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня місцевого самоврядування»
- ↑ Указ президента України №112/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 7 березня 2022.