Тадеуш Голувко

Тадеуш Людвік Голувко
Народився17 вересня 1889(1889-09-17)
Семипалатинськ, Російська імперія
Помер29 серпня 1931(1931-08-29) (41 рік)
Трускавець, Польська республіка
·Вбитий месниками з ОУН
ПохованняЕвангелістський цвинтар Варшави
Країна Польська Республіка
Національністьполяк
Діяльністьполітик, публіцист
Галузьполітика[1] і публіцистика[1]
Знання мовпольська[1]
Посадаmember of the Sejm of the Second Polish Republicd
ПартіяПольська соціалістична партія
У шлюбі зHelena Hołówkod
Нагороди
Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі срібний хрест ордена Virtuti Militari Хрест Незалежності

Таде́уш Людвік Голу́вко (пол. Tadeusz Ludwik Hołówko; 17 вересня 1889, Семипалатинськ Семипалатинської області Степного генерал-губернаторства Російської імперії (нині Казахстан) — 29 серпня 1931, Трускавець, Польська республіка) — польський політик, видавець, публіцист, один з діячів прометеїзму. Брав участь у створенні Польської Організації Військової. Був убитий у Трускавці в результаті атентату, здійсненого боївкарами ОУН Василем Біласом і Дмитром Данилишиним.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у м. Семипалатинську. Батько — Вацлав, висланий з Новогрудщини спочатку до Сибіру за участь в антиросійському повстанні 1863 року.

Переїхав до Польщі. Після проголошення незалежності Польщі у 1918 році працював в уряді, вважався одним із соратників Юзефа Пілсудського. Був членом Польської соціалістичної партії, з 1930 р. — депутат польського Сейму. Головував в Інституті дослідження справ національностей, пізніше керував східним відділом міністерства закордонних справ. Також регулярно дописував до щоденника «Дроґа». Голувко вважався творцем концепції прометеїзму — визволення поневолених національностей СРСР.[2] Знаходився під значним впливом Ю. Пілсудського, тому в 1927 році вийшов зі складу ППС, увійшов до Безпартійного блоку співпраці з урядом Валери Славека.

Виступав за діалог та порозуміння з українцями у Польщі, підтримував налагодження стосунків з легальними українськими партіями, такими як УНДО, пропонував створення культурної автономії українців в Польщі, але бачив незалежну Україну тільки на схід від Збруча. ОУН вважало Голувка прихованим польським шовіністом, який незначними поступками легальним українським партіям перешкоджав досягненню головної мети ОУН — незалежності України.[3][4]

Атентат на Голувка організував член ОУН Роман Шухевич, а здійснили трускавчани Василь Білас і Дмитро Данилишин. 29 серпня 1931 року Голувко був убитий у панісонаті, де лікувався під патронажем українських сестер-василіянок. Вбивство Голувка викликало значний резонанс в Польщі і за кордоном, обговорювалося на засіданні Ліги Націй. Цей атентат також засудили деякі українські політики.[5]

Похований на євангелістсько-реформатському цвинтарі Варшави.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

«Тадеуш Голувко». Методи й шляхи оздоровлення взаємовідносин у Східній Галичині і східних воєводствах[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. Прометеї двох народів: люди, які примиряли Польщу і Україну
  3. «Пацифікація» і відповідь на неї ОУН
  4. Після великої депресії[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Доба суспільно-політичних полярностей і напруги
  6. Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців (За ред. П. Коваля, Я. Олдаковського, М. Зухняк, перекл. С. Гіріка). — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012. — С. 108—119.

Джерела та література

[ред. | ред. код]