Танкове (Бахчисарайський район)
| село Танкове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Бахчисарайський район |
| Рада | Куйбишевська селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA01020290060054662 |
| Облікова картка | Танкове |
| Основні дані | |
| Населення | 1 481 |
| Поштовий індекс | 98471 |
| Телефонний код | +380 6554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°39′35″ пн. ш. 33°48′27″ сх. д. / 44.65972° пн. ш. 33.80750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 129 м[1] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт Куйбишеве, вул. Радянська, 16 |
| Карта | |
  Танкове | |
 Танкове | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Та́нкове (до 1945 року — Бюю́к-Сюйрє́н, крим. Büyük Süyren) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Куйбишевській селищній раді. Населення 1481 осіб за результатами перепису 2001 року.
Село Танкове знаходиться на півдні центральної частини району, біля початку Другого пасма Кримських гір, на початку гірської частини Бельбецької долини, на правому березі річки Бельбек, в середній її течії, висота центру села над рівнем моря 129 м. До Бахчисарая від села близько 11 кілометрів. Найближча залізнична станція — Сирень за 6 кілометрів. Через село проходить шосе Т 0117 Бахчисарай — Ялта, через Ай-Петрі, за якою до Ялти 69 кілометрів.
Недалеко від Танкового Бельбек прорізав у Внутрішньому пасму грандіозний Бельбецький каньйон або Бельбекські Ворота, шириною до 300 м і 160 метрової глибини з вертикальними 70-метровими стінами, складеними вапняком, мергелем і пісковиком. У 1975 році ділянку долини площею в 100 га оголошено комплексним пам'ятником природи загальнодержавного значення «Бельбецький каньйон».
Раніше Танкове називалося Біюк-Сюрень. Назва села походить від Сюйренської фортеці, руїни якої знаходяться за три кілометри на південно захід від села. Вважається[2], що Сюйрен — це Сціварін, (Шіварін) який згадується у XVI—XVII століттях Мартіном Броневським[3], і Еміддіо Портеллі д'Асколі[4].
Час виникнення села Біюк-Сюрень не з'ясоване (мезолітчна стоянка людини Сюрень[5] на околиці села — цікавий пам'ятник, але до власне історії села, скоріше, не належить). З великою ймовірністю поява поселення можна співвіднести з часом будівництва Сюйренської фортеці — VI століття (хоча, звичайно, фортеці будувалися в уже обжитих районах, так що навколишні села можуть бути старшими).
В середньовіччі село входило до складу Феодоро, бувши, мабуть, самим північно-західним населеним пунктом князівства. Після падіння Мангупа в 1475 році землі феодоритів відійшли до Османської імперії, включені до складу Кефінського еялета і село згадується в матеріалах переписів Кефінського санджака 1520 року, як селище Сюрен, що належить до Інкірману (ймовірно, спочатку це був окремий кадилик), яке було повністю християнським, в якому значилося 58 повних сімей та 5 — втратили чоловіка-годувальника. За переписом 1542 року у селищі, вже приписане до Мангупського кадилика, числилося 38 повних сімей, 33 неодружених дорослих чоловіки і 5 «овдовілих», всі, в обох випадках, немусульмани[6]. В джізйе Дефтера Лива-і Кефе (Османських податкових відомостях) 1652 року в Бійук Севр перераховуються імена і прізвища 7 платників податків греків-християн, підданих султана[7].
До Кримського ханства село перейшло 1774 році після здобуття ханством незалежності всього на 9 років — до приєднання до Російської імперії в 1783 році, адміністративно відносячись до бакчі-сарайского каймакамства Бакче-сарайскаго кадилика, що зафіксовано в Камеральному описі Криму 1784 року (як село Бьюк Сюурен), а від 18 вересня 1778 року[8], греків-християн в селі не залишилося.
У XIX століття у селі побудований Палац Говорова-Топалова.
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкала 1481 особа[9]. Мовний склад населення села був таким[10]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 88 | 5,94 |
| російська | 1136 | 76,70 |
| кримськотатарська | 248 | 16,75 |
| білоруська | 4 | 0,27 |
| вірменська | 3 | 0,2 |
В Танковому знаходиться Кримська гімназія-інтернат для обдарованих дітей
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Сюйреньская крепость [Сюйренська фортеця] (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2007.
- ↑ МАРТИН Броневскому ОПИС татар.
- ↑ Д'АСКОЛІ.Опис Чорного моря і татар
- ↑ Розділ Крим. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2014.
- ↑ Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000. (Юджель Озтюрк. Кефе під османським управлінням 1475—1600. Видання Міністерства культури і туризму, Анкара, 2000.)
- ↑ /library.cfm?articleId=18 З джізйе Дефтера Лива-і Кефе 1652
- ↑ Відомість про виведені з Криму в Приазов'ї християнах від 18 вересня 1778г
- ↑ Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 13 лютого 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2014.