Теократія

Форми державної влади й політичні системи
Політичні режими
Форми правління
Соціально-економічні ідеології
Ідеології громадських свобод
Гео-культурні ідеології
Структура влади
Портал ПорталКатегорія Категорія

Теокра́тія (грец. θεοκρατία — боговладдя) — форма державного правління, за якої політична влада належить духовенству або главі церкви, що обґрунтовувалося волею Бога[1][2]. Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною релігією та її інституціям.

  • теологічне визначення: Система правління, за якої важливі суспільні справи вирішуються за божественними вказівками, відповідно до одкровень чи законів;
  • юридичне визначення: Форма правління, за якої влада в державі знаходиться в руках релігійного інституту і духовенства;
  • політологічне визначення: Політична система, за якої релігійні діячі мають вирішальний вплив на політику держави[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Термін «теократія» першим використав історик Йосиф Флавій[4]. У відповідь на звинувачення проти його народу, Йосиф Флавій написав двотомну працю за назвою «Проти Апіона». У другому томі, 45-му абзаці він називає Мойсея «нашим чудовим законодавцем», а в 52-му абзаці він створює нове слово.

«Певні народи мають певні форми врядування та розмаїті закони. Деякі уряди підкоряються лише одному, інші — широкому загалу. Наш законодавець не звертав уваги на жодну з цих форм, але сформував уряд, котрий, з натяжкою можна назвати теократичним (грец. θεοκρατία), або священною співдружністю, описуючи усю владу та силу Бога та скеровуючи людей цінувати Його як автора усього доброго чим користуються люди в цілому чи кожен індивідуально. Він скеровує нас звертатися до нього за потіхою в го́рі, як до того, що вислуховує наші молитви та досліджує самі глибини наших сердець. Він прищеплює доктрини єдиного Бога, несотворенного, незмінного, вічного Буття, безмежно славного, незбагненного, більшого від того, якого ми знаємо через його творіння".[5]

Теократія існувала в V—I ст. до н. е. в Юдеї, де влада належала верховному жерцю[1][2].

Теократичними державами були Омеядський халіфат, Аббасидський халіфат та Папська область[1][2].

Теократичною державою є Ватикан[1].

До захоплення Китайською Народною Республікою Тибет мав всі ознаки теократичної держави, оскільки формально влада належала далай ламі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ: вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 332. — ISBN 966-529-005-3
  2. а б в Новиков М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва: изд. политической литературы, 1983 г. — С. 481—482. (рос.)
  3. Теократия // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 19071909. (рос.)
  4. Теократия // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
  5. Перекладено з «Against Apion» Flavius Josephus, абз. 45 і 52 (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Войналович. Релігія і політика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.632 ISBN 978-966-611-818-2
  • М. Бабій. Теократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.704 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

[ред. | ред. код]