Теофіпольський район
| Теофіпольський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Хмельницька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Хмельницька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6824700000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Ліквідований: | 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 25 802 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 716 км² | ||||
| Густота: | 36,04 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3844 | ||||
| Поштові індекси: | 30600—30651 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Теофіполь | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 22 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 53 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
|
| |||||
Теофі́польський райо́н (у 1959[1]–1962 роках — Мануїльський) — колишній район на заході Хмельницької області. Ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року. Тепер — частина Хмельницького району.
Центр — смт Теофіполь. Площа району становить 0,7 тис. км². Населення — 31,4 тис. мешканців (2004).
Межував на півночі з Білогірським, на північному сході з Ізяславським, на сході з Красилівським, на півдні Волочиським районами Хмельницької області, на заході з Тернопільською областю (Лановецький район).
Територією району течуть річки Жердя, Нірка, Полква, Семенівка, Хомора та інші, тут бере початок річка Случ (поблизу села Червоний Случ).
У районі нараховувалось 2 селищних і 22 сільських ради; 2 смт і 53 села.
Утворений 7 березня 1923 року з центром у Теофіполі у складі Шепетівської округи Волинської губернії.[2]
21 серпня 1924 року:[3]
- приєднані Бережинецька, Турівська і Челгузівська сільради Ляховецького району;
- приєднані Пляховецька і Кузьминецька (без села Босовички) сільради Ізяславського району;
- до Базалійського району перечислені хутори Костанівка і Савицький.
3 лютого 1931 року до району приєднана територія ліквідованого Базалійського району.[4]
27 лютого 1932 року увійшов до складу новоутвореної Вінницької області.[5]
22 вересня 1937 переданий до новоутвореної Кам'янець-Подільської області.[6]
30 грудня 1962 р. ліквідований, та поновлений 8 грудня 1966 року.
Ліквідований і приєднаний до Хмельницького району у 2020 році.
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 31725 | 98,38% |
| росіяни | 266 | 0,82% |
| вірмени | 84 | 0,26% |
| поляки | 82 | 0,25% |
| білоруси | 25 | 0,08% |
| інші | 65 | 0,20% |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 31885 | 98,88% |
| російська | 248 | 0,77% |
| вірменська | 73 | 0,23% |
| білоруська | 14 | 0,04% |
| інші | 27 | 0,08% |
Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації на території району перебуває 55 пам'яток історії. 51 з них увічнює пам'ять переможців радянсько-німецької війни, одна — переможців радянсько-української.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Теофіпольського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 76,36 % (проголосували 17 707 із 23 190 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,08 % (8 337 виборців); Юлія Тимошенко — 23,63 % (4 185 виборців), Олег Ляшко — 15,77 % (2 792 виборців), Анатолій Гриценко — 4,15 % (734 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,72 %. [8]
- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 23.02.1959 р. «Про перейменування Теофіпольського району Хмельницької області на Мануїльський район»
- ↑ Постанова Президії ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 «Про реорганізацію районів УСРР»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
- ↑ Постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області»(рос.)
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.
- Теофіпольщина в особистостях / В. О. Лавринчук, О. В. Байдич, Л. П. Триндюк. – Тернопіль : Терно-граф, 2016. – 240 с. – ISBN 966-457-297-9.
- Хмельницька область. Адміністративна карта. — Київ. НВП «Картографія» — 2005
| Білогірський район | Ізяславський район | |
| Тернопільська область (Лановецький район) |  | Красилівський район |
| Волочиський район |
 | Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 |
 Населені пункти колишнього Теофіпольського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Антонівка · Бережинці · Борщівка · Василівка · Великий Лазучин · Вовківці · Волиця · Волиця-Польова · Воронівці · Гаврилівка · Гаївка · Гальчинці · Дмитрівка · Єлизаветпіль · Заруддя · Ільківці · Карабіївка · Караїна · Колісець · Колки · Коров'є · Котюржинці · Кривовілька · Кузьминці · Кунча · Лисогірка · Лідихівка · Лютарівка · Майдан-Петрівський · Малий Лазучин · Малі Жеребки · Мар'янівка · Медисівка · Михиринці · Михнівка · Немиринці · Новоіванівка · Новоставці · Олійники · Ординці · Підліски · Поляхова · Рідка · Романів · Святець · Строки · Троянівка · Турівка · Червона Дубина · Червоне · Червоний Случ · Човгузів · Шибена |
