Терапевт
Лікар-терапевт — спеціаліст у галузі терапії; лікар, що спеціалізується на виявленні, лікуванні, профілактиці внутрішніх хвороб.
- Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації хворих терапевтичного профілю.
- Надає швидку та невідкладну медичну допомогу.
- Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.
- Проводить консультації за направленнями лікарів інших спеціальностей.
- Бере участь у проведенні протиепідемічних заходів при появі осередку інфекції.
- Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу і проводить аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
- чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я;
основи права в медицині; професійну діяльність, права та обов'язки лікаря-терапевта;
- організацію терапевтичної допомоги;
- показники роботи лікувально-профілактичних установ, швидкої та невідкладної медичної допомоги дорослому населенню;
- організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій;
- основи нормальної та патологічної анатомії, фізіології, кровотворення та гемостазу, водно-електролітного обміну, імунології та фармакології;
- клініку, сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації внутрішніх захворювань;
- суб'єктивні, об'єктивні та спеціальні методи обстеження, аналіз їх результатів;
- сучасну класифікацію хвороб внутрішніх органів;
- клініку та діагностику інфекційних захворювань та «гострого живота»;
- правила оформлення медичної документації;
- передові інформаційні та Інтернет технології; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу та узагальнення.
- Лікар-терапевт вищої кваліфікаційної категорії
- повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
- Лікар-терапевт I кваліфікаційної категорії
- повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
- Лікар-терапевт II кваліфікаційної категорії
- повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
- Лікар-терапевт
- повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Терапія» (інтернатура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
- Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я. [Архівовано 6 листопада 2009 у Wayback Machine.] — Видавник: Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство праці та соціальної політики України_б/н; прийнятий: 01-01-2004; чинний.
 | Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |