Терещенко Софія Мефодіївна
| Терещенко Софія Мефодіївна | |
|---|---|
| Народилася | 1887 Звенигородський район, СРСР |
| Померла | 1948 |
| Діяльність | художниця |
| Брати, сестри | Терещенко Каленик Мефодійович і Терещенко Нифонт Мефодійович |
Терещенко Софія Мефодіївна (1887—1948) — українська художниця, фольклорист, етнограф.
Народилася у 1887 році в селі Попівка на Звенигородщині в багатодітній селянській родині. Закінчила Петербурзьке училище технічного рисування та Петербурзьку академію мистецтв. Вчителювала деякий час у Звенигородці. 1920 року її стараннями в Звенигородці відкрито художню школу, а 1922 — повітовий музей ім. Тараса Шевченка (закритий 1935 року як «розсадник націоналізму»[1]). Як член етнографічної комісії Всеукраїнської академії наук, Софія Мефодіївна чимало зробила для розвитку етнографії. Обійшовши всі села Звенигородщини, записувала перекази, легенди, повір'я, народні прикмети, казки. Познайомившись з Агатангелом Кримським, передала йому свої численні матеріали для книги «Звенигородщина»: «Весілля в селі Попівці», «Жнива», «Сватання» та ін.
9 вересня 1929 року була заарештована по підозрі в «належності до української контрреволюційної організації, що ставила за ціль повалення радянської влади». Не маючи достатніх доказів для звинувачення, окружний відділ ОДПУ все ж зумів визначити їй жорстку міру покарання: десять років таборів. В березні 1930 року справу переглянули й замість таборів вислали на три роки до Казахстану. Тому у Звенигородку вона повернулася лише 1944 року. У 1948 році пішла з життя.
- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К.,2010. — С.854-855.
- Жадько Віктор. Сповідь розпятої душі. — К.,2010. — С.32-37.
- Білецький Феофан. Звенигородка: мала енциклопедія. — Звенигородка, 2004.
- ↑ Гриценко Олександр. Пам'ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам'яті в малих містах України. — К.: К. І. С., 2014. — С. 75, 77.
